На Марсовому полі у Львові розпочали демонтаж центральної алеї

30 жовтня, на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові розпочався другий етап з ексгумації поховань радянського періоду.

30.10.2023
На Марсовому полі у Львові розпочали  демонтаж центральної алеї

Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної ради.

“Розпочався 2 етап наших досліджень, які ми проводимо на Марсовому полі спільно з Львівською міською радою та адміністрацією Личаківського кладовища. Під час цього етапу буде проведено демонтаж плит центральної алеї та бетонного покриття. Після чого буде проведена ексгумація останків, – зазначив керівник Комунального підприємства Львівської обласної ради “Меморіально-пошуковий центр “Доля”, депутат Святослав Шеремета. – Вперше ми маємо справу з таким масштабним і складним для виконання об’єктом”.

Згідно з документальними даними, на цій території є 340 таблиць, на кожній з яких виписано по 10 прізвищ. Загалом – 3400 прізвищ.

“Наші попередні дослідження показали, що документація, яку робив радянський режим, є далекою від реалій. Ймовірно, що не під усіма цими плитами є поховання, – каже Святослав Шеремета. – Тільки дослідження покажуть реальну картину. Після демонтажу плит і бетонної частини фахівці центру “Доля” проведуть дослідження. У випадку виявлення останків буде проведена ексгумація з подальшим перепохованням на одному з кладовищ Львова. Відповідно, що і плити будуть також перенесені”.

Архівні фотографії свідчать про велику кількість поховань у верхній частині поля періоду Першої та Другої світової війн. Ще під час першого етапу дослідження поховань, які провели на газоні поруч з центральною алеєю, фахівці “Долі” віднайшли та ексгумували 653 останки. Переважна більшість поховань здійснена у повоєнний період, менша кількість – періоду Другої Світової війни. Також були знайдені останки 29 загиблих у Першу Світову війну. Їх не виявили під час комасації у міжвоєнний період за влади Речі Посполитої.

“Поховання відбувалися з 1945 до 1956 року. Розуміємо, що більшість – це військовослужбовці НКВС, які боролися з українським визвольним рухом, – констатував Святослав Шеремета. – У 1972 році радянська влада спорудила меморіал. Як показали результати першого етапу дослідження, насправді ніхто не займався перепохованням і увічненням пам’яті тих, хто тут лежав. Просто розрівняли надгробки, частину вивезли, а частину прикопали землею. Зробили центральну алею, а зліва і справа створили газон. Довгий час не було відомо, що під трав’яним газоном є поховання”.

В липні 2023 Міністерство культури дозволило демонтаж і перенесення поховань з центральної алеї. Роботи з ексгумації пошуковці сподіваються завершити до кінця року. Тривалість робіт залежатиме від погодних умов і від кількості виявлених нашарувань поховань.

“Переконаний, що спільними зусиллями ми зробимо вільною цю територію від маркерів тоталітарного режиму. Після цього тут буде споруджений меморіал Героям російсько-української війни”, – каже Святослав Шеремета.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.