На Львівщині відновлять унікальний стінопис 19-го століття

Реставрація церкви в с. Ісаї триває. До кінця року святиню відреставрують ззовні та проведуть першочергові консерваційні роботи задля збереження її унікальних розписів.

02.08.2023
На Львівщині відновлять унікальний стінопис 19-го століття

Про це повідомили у Львівській ОВА.

У межах обласної програми «Охорони, збереження і популяризації історико-культурної спадщини у Львівській області на 2021-2025 роки» триває реставрація однієї з найдавніших дерев’яних церков на Львівщині – церква Св. Михаїла у селі Ісаї, що на Самбірщині.

Церкву збудували ще у 1663 році за проєктом архітектора Іллі Пантелеймона. Зараз вона є пам’яткою архітектури національного значення. У 2018 році стан святині визнали аварійним, тоді ж розпочалось її відновлення.

“Цьогоріч на реставрацію Михайлівської церкви з обласного бюджету виділили 3 млн 600 тисяч гривень. З них орієнтовно 1 млн 900 тисяч вже перераховано за актами виконаних робіт підрядній організації, яка закінчила основні види робіт для стабілізації структури церкви. Йдеться про закріплення фундаментів, заміну піддашшя, гонтового покриття, заміну дерев’яних елементів конструкції самої будівлі, укріплення стін, влаштування дощаних покриттів підлоги церкви, а також галерей першого та другого ярусів. Об’єкт більше не в аварійному стані!”, – розповідає директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА Олена Василько.

За словами художника-реставратора Олега Рішняка, церква Св. Архистратига Михаїла в Ісаях є дуже цінною і стоїть в одному ряді з церквами у Дрогобичі та Потеличі. Адже, незважаючи на давній час спорудження святині, тут збережено не тільки архітектуру, але весь мистецький ансамбль: стінописи, іконостас, хоругви 18 століття, автентичні замки та кенотаф. Є також вигравійований самим архітектором Іллею Пантелеймоном напис на брусі.

“У церкві збереглися ікони відомих художників кінця 19 століття Івана та Василя Чайок, створені у 1897 році. А хоругви, знайдені у 2015 році, були відреставровані студентами Академії мистецтв, і зараз зберігаються у фондах Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові. Розпис храму починається ззовні, з розпису порталу: на дверях церкви з західної сторони бачимо зображення Архистратига Михаїла і два зображення апостолів Петра і Павла. Вся площа церкви всередині також є розписана. Оскільки пам’ятка дуже довго замокала, бруси були вологі, а зараз все висихає – дерево зменшується в об’ємі – то почалося лущення фарбового шару. Відтак, хоча церква виведена з аварійного стану, її стінопис перебуває в гострому аварійному стані і вимагає якщо не повної реставрації, то принаймні консерваційних заходів”, – додав Олег Рішняк.

У 2023 році в обласному бюджеті для збереження унікального стінопису передбачили 1 млн гривень. Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА вже оголосив тендер на відновлення стінопису храму в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Початкова вартість реставраційних робіт складає 7,6 млн гривень.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.