Про це в коментарі кореспондентові Укрінформу повідомила секретар робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА Анна Герич.
«Наразі на Львівщині демонтовано 289 об’єктів з 311, які робочій групі вдалося виявити у всіх семи районах від початку 2023 року. З них левова частка – скульптури радянських воїнів або ще частина – примітивні копії «П’єти» Мікеланджело, коли жінка тримає на колінах вбитого воїна. Залишилося 22 об’єкти. І фактично вони у п’яти районах, 11 громадах (всього в області 73 – ред.)», – розповіла Герич.
За словами секретаря робочої групи з питань декомунізації, частина об’єктів, які лишаються в області, мають під собою поховання і статус пам’яток, тому вони просто в черзі на дослідження і перепоховання.
«З питань декомунізації в нас найпроблемніші дві громади : це Лопатинська, де є 11 пам’ятників, і місцева рада навіть не прийняла рішення про їх демонтаж. Це просто якийсь резерват срср на території нашої області. Чому там так є? Напевно, в цій громаді найбільш бездієве керівництво, а коли в самій громаді керівники не розуміють, що таке декомунізація, і мають ностальгію за молодістю, “тамтими часами”, то дуже важко переконати, бо такі голови самі підігрівають протестні настрої. Подібною є Новороздільська громада, де комуністичний пам’ятник в Берездівцях переробили: поміняли написи «велика вітчизняна», «вбиті від рук українських буржуазних націоналістів»… Натомість придумали легенду про якусь Тамару, що чекала упівця, а вбив її радянський солдат. На таких легендах можна вивчати дію пропаганди ворога, бо логіки вони не мають жодної. І дуже прикро, що таким захистом комуністичного спадку досі займається вперто сама голова громади», – додала Герич.
Вона розповіла, що зі всіх сіл області, де було проведено демонтаж, лише 7-8 виявляли супротив. Герич наголошує, що переважно проти виступають не громади, не все село, а окремі старші люди та ті, які не знають історії. Серед їхніх аргументів – це вони встановлювали і доглядали пам’ятник, вони були вищими функціонерами партії чи колгоспу, це монумент «визволителям» тощо.
«Часом люди просто повторюють тези радянської пропаганди. Але ми їм кажемо, що червона армія – це такі самі окупанти, що війна була між двома тоталітарними режимами, що українців мобілізували так само, як мобілізують нас зараз у Криму чи на окупованій Донеччині та Луганщині. Часто «захисники» радянських пам’ятників просто не знають історії, іноді навіть ОУН-УПА називають «бандитами». Але від 27 січня, відповідно до закону, для демонтажу та зміни топонімів потрібно буде лише розпорядження голови громади. Тому ми сподіваємося на продовження плідної роботи. В нас є ще кілька десятків вулиць по різних громадах, які потрібно перейменувати», – зазначила секретар.
Львівщина є піонером зі створення обласної групи з питань декомунізації, яка діє при Львівській ОВА з подання громадської ініціативи “Декомунізація Львівщини” вже рік. Від 2015 року команда тісно співпрацює з громадськими активістами з різних областей. Наразі подібні робочі групи вже створили в Тернопільській, Івано-Франківській, Закарпатській, Хмельницькій областях.
Коментарі