Про це повідомляє Городоцька територіальна громада.
“Скульптор, художник, громадський діяч… Та перш за все — людина з душею творця і серцем патріота, який над усе любив Україну. Його творчість — не просто мистецтво, а заповіт, національна пам’ять, викарбувана для наступних поколінь.
Михайло Дмитрів залишив нам у спадок більше, ніж мистецькі твори. Його памʼятник Жертвам більшовицьких репресій, барельєф на будівлі читальні «Просвіта» у Городку, меморіальна дошка «І.Франко та О. Загаєвич» у Вовчухах й численні твори по всій Україні — це і біль, і памʼять, і голос правди, викарбуваний у камені.
Розділяємо біль великої втрати з рідними…” – зазначили у повідомленні.
Довідка
Михайло Дмитрів народився 25 травня 1950 року на Львівщині, його батько був сотником УПА, а мати – учасницею національно-визвольних змагань. Закінчив Київський художній інститут, був членом Національної Спілки художників України.
В йото творчому доробку: пам’ятники «В. Стефаник» (1979, с. Ясенів Бродівського р-ну Львівської обл.), (2023, Коломия), «К. Стеценко» (1983, с. Веприк), «С. Крушельницька» (1985); книзі «Кобзар» (1991, м. Косів Івано-Фр. обл.), жертвам більшов. репресій (1996, м. Городок Львів. обл.) та жертвам голодомору (1997, с. Паляничинці Фастів. р-ну), «Поранений Ангел» (1998); погруддя «В. Стефаник» (1980), «Поет В. Герасим’юк» (1988); меморіальна дошка «І. Франко та О. Загаєвич» (1993, с. Вовчухи) та багато інших.
Михайло Дмитрів – лауреат Літературно-мистецької премії імені Володимира Косовського (2009).
Коментарі