Литва завершила будівництво паркану на кордоні з Білоруссю

Протяжність огорожі з колючим дротом становить 502 км.

29.08.2022
Литва завершила будівництво паркану на кордоні з Білоруссю
Фото - з відкритих джерел

У Литві завершили будівництво більш ніж 500-кілометрового фізичного бар’єру на кордоні з Білоруссю. Про це повідомили агентству BNS у компанії EPSO-G, яка реалізує проєкт, передає Інтерфакс-Україна.

“Цими вихідними команда підрядників, сформована EPSO-G, встановила останні заплановані сегменти огорожі на кордоні з Білоруссю”, – повідомив BNS менеджер із комунікацій компанії Антанас Бубняліс.

Загальна протяжність кордону Литви з Білоруссю – 679 км, у тому числі понад 100 км проходить берегами річок і озер.

У Литві після напливу у 2021 році нелегальних мігрантів з Білорусі було ухвалено рішення про зведення фізичної загородження на кордоні.

2021 року з Білорусі до Литви нелегально прибули майже 4,2 тис. осіб. Понад 13 тис. іноземців було повернуто при переході кордону із серпня 2021 року. Деякі з них неодноразово намагалися в’їхати до Литви. Останнім часом кількість біженців, які намагаються перетнути литовський кордон, знову збільшилася. Литва звинувачує в організації потоку мігрантів владу Білорусі й називає це гібридною атакою.

Раніше паркан на кордоні з Білоруссю побудували в Польщі, де також зіткнулися з потоком нелегальної міграції, що посилився. Після зведення загородження, як зазначив у липні в радіоефірі заступник голови МВС Польщі Мацей Вонсік, міграційний тиск на польському кордоні зменшився у 20 разів порівняно з 2021 роком.

Сталеве загородження висотою 5 метрів на польсько-білоруському кордоні має довжину 186 км. Крім нього, до середини вересня планується завершення будівництва електронного бар’єру завдовжки 202 км. Він складатиметься з підземного кабелю-детектора, камер денного та нічного бачення, а також тепловізорів через кожні 100 м вздовж кордону.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.