Львівські д’артаньяни

Перші вчителі фехтування (метромени) з’явилися у Львові 1749 року в єзуїтській колегії. У 1817-1844 роках на заняттях з фізкультури фехтування викладалося в університеті.

30.07.2023
Львівські д’артаньяни
На фото - учасники Львівського клубу фехтування, Nowości Illustrowane, 1913

Перший неофіційний гурток фехтувальників у Львові діяв від 1848 р. Потім, у 1878 році, при Академічній читальні у Львові було створено Гурток фехтувальників, який ставив за мету “пробуджувати в людях інтерес до фехтування та виховувати лицарський дух і почуття соціальної ввічливості”. Діяльність цього товариства була короткою і з фінансових причин припинилася.

Тогочасним гуру львівських “д’артаньянів” був майстер фехтування Артур Марі, який на той час перебував у Львові і мав тут приватний зал, де займалися члени Клубу офіцерів і Товариства фехтувальників. Він був внуком француза Мартіна Марі, який був вчителем фехтування у Львові ще наприкінці 18 століття.
1880 року львівські студенти організували школу фехтування при Львівському університеті. Її діяльність підтримувалася протягом двох років за рахунок субвенції Львівської міської ради.

Того ж року відкрилася фехтувальна школа в українському “Соколі”.

Львівський клуб фехтування, який продовжував традиції академічного фехтування, був створений у 1891 році. Клуб знаходився у Львові на вулиці Домініканській, потім його перенесли на вулицю Сикстуську. Клуб діяв до 1903 року.

Фехтування викладали: Фридерик Дрегер – колишній офіцер артилерії, фехтувальник німецької школи, потім Ян Тиховський та Кароль Бернолак – дипломований майстер фехтування у Інституту військового фехтування у Вінер-Нойштадті, який показав фехтування на шпагах за т.зв. школою Hochterz Parade.

Методика навчання за французькою школою, що поширювалася у Вінер-Нойштадтській школі, базувалася на техніці бою на шаблях з використанням рухів рук від зап’ястя, а порізи робилися реверсом леза.
Видатним фехтувальником, який здобував лаври для львівського клубу, був Казимир Мошинський. У 1896 році на змаганнях фехтувальників-аматорів Австро-Угорської монархії у Відні серед 146 фехтувальників, які змагалися, він кваліфікувався до другого розряду, здобувши срібну медаль. Він був фехтувальником з неймовірно швидкою та впевненою рукою, швидкими рухами та чудовою орієнтацією, енергійним, сповненим бойового темпераменту.

1912 року у Львові з ініціативи інженера Каменобродського та інженера Владислава Маньковського було відновлено Львівський клуб фехтування.

“Уроки фехтування, які давав відомий педагог пан Й. Сілява, йшли в обох напрямках сучасного фехтування, виховуючи адептів цього лицарського виду спорту в італійських та німецьких школах”, – писала у липні 1913 року газета Nowości Illustrowane.

На фото – учасники Львівського клубу фехтування, Nowości Illustrowane, 1913

Автор: Богдан Скаврон

Джерело

 

Коментарі

18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.
17:01
Таємниці фотографії: музей, що зберігає спадщину
Гуляючи старовинними вулицями Львова, проходячи історичні площі та квартали, у самому центрі ви можете завітати у Львівський фотомузей. Це одне з найцікавіших місць для тих, хто цікавиться історією фотографії. Це місце, яке зберігає багатий мистецький спадок.