Станиславів (нині – Івано-Франківськ) у першій третині ХХ ст. став другим потужним осередком українського театрального життя Галичини, який частково конкурував зі Львовом, а під час криз навіть компенсував відсутність національного театрального колективу в столиці краю.
Саме тут від 1910 р. існувало «Драматичне товариство “Народний театр імени Івана Тобилевича”», яке з лютого 1911 р. давало аматорські вистави; тут постав у травні 1919 р. перший на західноукраїнських землях державний театр – Державний театр Західної області Української Народної Республіки; тут розпочав свою діяльність у 1928 р. професійний Український народний театр ім. І. Тобілевича, у 1929–1931 рр. будучи де-факто «театром на два міста» (Станиславів та Львів). Театр, якому судилося стати одним із провідних колективів Галичини міжвоєнного періоду (під керівництвом режисерів Я. Давидовича (1928–1929), В. Блавацького (1929–1930), М. Бенцаля (1930–1933, 1935–1938), Й. Стадника (1933–1935)). Театр, для якого композитор Я. Барнич написав – і сьогодні популярні – оперети «Шаріка», «Гуцулка Ксеня» та ін.
У Станиславові жив і закоханий у театр меценат-українець Костянтин Станіслав Прус-Вишневський, який значну частину своїх доходів як віце-директор Державного банку краєвого господарства, а також кошти від продажу автомобілів (співпрацював з компанією «Форд») – вклав у розбудову національного театру в місті…
Подія організована у співпраці Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею та Львівського палацу мистецтв.
Розголос забезпечують Суспільне Львів, Радіо “Львівська Хвиля”, Сайт про Захід України “Бомок”, Інформаційна агенція “Гал-інфо”, Громадський сайт Львова “Форпост”, Медіа «Львівська Пошта», Інтернет-видання “Площа Галицька” та Фотографії Старого Львова.
Гостинно пригощатиме Кава Старого Львова.
Довідка
Роман Лаврентій – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка, головний редактор театрознавчого журналу «Просценіум» (від 2023), голова Театрознавчої комісії Наукового товариства імені Шевченка.
Автор бл. 100 наукових публікацій (з них понад 30 енциклопедичні), редактор і укладач низки наукових видань, присвячених історії театру. Читав відкриті лекції з історії українського театру у Львові (Україна), Кракові (Польща), Празі (Чехія) та Відні (Австрія). Розробив та провів кілька авторських екскурсій, присвячених театральній історії Львова.
Наук. інтереси: Історія українського та зарубіжного театру кін. ХІХ – першої пол. ХХ ст.; естетичні трансформації в мистецькій мові українського театру Галичини міжвоєнного періоду; українська театральна культура в іменах; міжнаціональний діалог у сфері театрального мистецтва та соціокультурний контекст.
Вибрані проєкти:
2023 р.
Співрозробник віртуального музею «Перший Український “Гамлет” (Львів, 1943)» – до 80-річчя української прапрем’єри трагедії В. Шекспіра (авторка ідеї та концепції – Майя Гарбузюк). Учасники міжнародного проєкту: Кафедра театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка й Український міжуніверситетський шекспірівський центр Запорізького національного університету та Шекспірівський інститут Бірмінгемського університету (Великобританія).
2020-2021 рр.
Відкритий авторський навчальний курс з історії театру на платформі ArtForLife “Театр для кожного”. Автори – Софія Роса-Лаврентій, Роман Лаврентій, Любов Ільницька (2020-2021).
Коментарі