Гросмейстер зі Львова Адріан Михальчишин розповів про євреїв, росіян, жінок у шахах, Академію Каспарова та джинси

Адріан Михальчишин – гросмейстер, науковець, письменник та один з найавторитетніших тренерів світу.

12.01.2025
Гросмейстер зі Львова Адріан Михальчишин розповів про євреїв, росіян, жінок у шахах, Академію Каспарова та джинси

Адріан Михальчишин, який нещодавно відзначив своє 70-річчя, у програмі Олега Радика “Go про” поділився, що задоволений тим, чого зміг досягнути. Гросмейстер виховав не одне покоління відомих шахістів з різних країн.

“Назад, якщо оглянутися, я можу бути задоволений з тих всіх учнів, яких я маю. Своєю роботою в міжнародних організаціях і навіть в Українській федерації, і Львівській федерації. Я очолював 10 років Тренерську комісію Світової федерації, зараз я є Почесний голова Європейської тренерської організації. Працюю багато. Зараз директор в Академії Каспарова… Це є старт нового сезону, багато учнів, десь 500 учнів зі всіх країн світу”, – зазначив легендарний шахіст.

До слова, українських учнів в Академії багато і їм намагаються дати кращі умови, оскільки це є напівкомерційна організація з низькими цінами, аби шахова освіта була доступною всім.

Варто зазначити, що легендарний шахіст міг би робити кар’єру в теоретичній фізиці:

“Я любив фізику. Якби я мав більше часу і працював краще, то, безумовно, знаючи той алгоритм, який я маю для праці над шахами, я би щось досягнув. Ну, можливо, став би професором фізики… Але дивлюся назад: ну невже би я відвідав 100 країн, невже би я познайомився з президентами, з директорами найбільших світових банків?!”

Олег Радик запитав гросмейстера, чи є щось, про що шкодує відомий шахіст. Михальчишин відповів, що у нього була замала дисципліна в праці. За його словами, в шахах, як і в спорті, є дуже важлива дисципліна.

“В мене був такий характер, як Наполеон казав про маршала Массена: “Він починає думати тільки тоді, коли починають стріляти гармати.” От я все відкладав…”, – зазначив Михальчишин.

Зокрема він наголосив, що зараз вчить молодих шахістів бути дисциплінованими: “Перемоги показують тобі, що ти на правильному шляху, а поразки – тебе вчать. Без поразки нема навчання”.

Окрім цього Михальчишин поділився з глядачами думкою, чи може жінка стати Чемпіоном світу серед чоловіків.

“Ви розумієте, тут має бути величезний талант, геніальність. Ну, Юдіт Полгар була величезний талант, але, можливо, вона не була геніальна. В тому плані, щоб перемогти всіх сама, бо генії тільки перемагають всіх… Але тут має йти якась, так би мовити, піраміда Аполлона: має йти група шахісток, які одна з одною конкурують, серед них виходять найкращі і вони потім боряться з мужчинами”, – пояснив  гросмейстер.

Також він додав, що зараз шахістки становлять всього 10% серед усіх шахістів-чоловіків і жінки, на його думку, розглядають шахи по-іншому.

“Для них (ред.- дівчат) це є інтелектуальний спорт, інтелектуальна забава. Для хлопців то є боротьба, самоствердження, на життя і на смерть. Чому на турнірах, навіть дитячих, хто плаче?! Не дівчатка, хлопці плачуть”.

Окрім цього Михальчишин розповів, кого саме можна вважати геніальними шахістами:

“Фішер, Каспаров, Карлсен вони є близькі до геніїв, я думаю, вони можуть кваліфікуватися до того. Але Ботвинник був гуру, вчитель всіх. Ми всі вийшли з Ботвинника, з його школи, я сам мав нагоду діставати від нього лекції. Він сказав, що єдиний геній в шахах то був Капабланка, він сам вчився грати без нічого. А ось ці троє (Фішер, Каспаров, Карлсен) , я думаю, що можна їх зарахувати до геніїв.”

У програмі гросмейстер також розповів про шахістів-євреїв та шахістів-росіян.

“Євреї завжди вважали, що шахи – то пробний камінь людського ума, що то є дуже колосальні, інтелектуальні вправи і тому вони посилали (ред. – на навчання) дітей. Я пам’ятаю, коли я прийшов в Палац піонерів, то я був один, ну може 2, українці на групу з 20 чоловік… Зараз вони (ред.- євреї) пішли в інші справи, особливо в ІТ… Так що нема зараз видатних єврейських талантів. Але вони заклали основу для розуміння того, що шахи є неймовірно корисне заняття”, – поділився відомий шахіст.

Стосовно росіянина Аркадія Дворковича, який з жовтня 2018 року став Президентом ФІДЕ, Михальчишин зазначив, що “він дозволив, щоб Крим і окуповані українські території ввійшли в Російську шахову федерацію.” З цього приводу Комісія з етики Міжнародної федерації шахів вирішила призупинити членство ФШР на два роки, а Дворкович отримав догану. Утім, згодом догану скасували.

“Хоча російські шахісти зараз виграли Чемпіонат світу з рапіду… Але їх присутність в шаховому світі зменшилась: хто міг, той повтікав. Десь близько двадцяти збірних отримали поповнення, підсилення за рахунок російських шахістів, які проти війни, які живуть на Заході… Хоча там теж є питання, бо вони можуть бути агентурою, яка розповсюджена по всьому світі. Наприклад, Відень. Чому там зараз прийшов до влади Правий урад, Права партія проросійська, антиукраїнська?! Відень є кубло російського шпигунства, ще з 50-х років”, – наголосив Михальчишин.

Натомість гросмейстер зазначив, що столицею українства вважає Львів.

“Тому що українство збереглося у Львові, не в Києві… В Києві було письменників кілька десяток, журналів випускалося, але Київ говорив по-російськи… В 60-х роках центр був зрусифікований, Львів став справді українським, коли був збудований Сихів, Люблінська (“Коли переїхали наші села”, – додав Олег Радик).

Яка ситуація з шахами у Львові і чого бракує, Михальчишин відповів:

“Найперше це є організаційна проблема: треба вчителів математики, фізики, фіз. виховання брати зі школи чи з Федерації давати своїх… Програм нема, правильних програм як вчити дітей нема… З шахів дитина повинна дістати здатність логічного мислення, навиків і прийняття рішення”.

Гросмейстер також процитував Василя Сухомлинського: “Процес в школі неможливий без шахів”.

На думку Михальчишина, ліниві люди і шахісти, які нездатні зробити програми для шкільних занять в шахи, – одна з причин, чому цьому інтелектуальному спорту немає місця у Львові.

Важливо зазначити, що шахіст також поділився думкою стосовно освіти в Україні та світі. Зокрема, він торкнувся питання щодо викладання історії в УКУ: “Кафедра історії то є абсолютно диструктивна кафедра: Грицак, Зайцев і інша компанія… 12 істориків підписали лист відносно українсько-польських відносин (ред. – Друге польсько-українське комюніке «Польсько-український діалог порозуміння» щодо історичного минулого обох народів, зокрема в роки Другої світової війни) і всю вину звалили на УПА. І наші ті історики виправдовуються, кажуть “ми були не згодні з тим, але ми підписали”. В них нема принциповості.”

Також Михальчишин наголосив, що наука в нинішній час потребує фінансування. Як приклад – заробітня плата професора в університеті.

“Головна проблема – бідність. Професор університету зараз заробляє не набагато більше, ніж касирка в супермаркеті. Професор мав зарплату за совітських часів 500 рублів, якої не мав секретар обкому партії, секретар мав 350. Так само на Заході: на Заході з 60-х років зарплати лишились практично ті самі в професурів, тому вони всі стали марксистами… На професуру і на освіту в світі не те, що є тиск, її просто замели в кут”, – пояснив гросмейстер.

Олег Радик у програмі також попросив прокоментувати надемоційну реакцію українського гросмейстера Василя Іванчука на поразку у шаховій партії чемпіонату світу з бліцу від представника США Даніеля Народицького. Під час партії з американцем Іванчук не встиг зробити хід за шість секунд та розплакався.

“Він є легендарний шахіст, він був неймовірно сильний… В кожного є свої мінуси і тому вони не дали йому стати Чемпіоном світу. Він був дуже близький, в одному кроці від звання Чемпіона світу. Для нього то була поразка, бо для нього шахи є все, він настільки любить шахи, то його життя… Для нього то є поразка в такій виграній позиції, що він би одною рукою виграв її в молодості”, – зазначив гросмейстер.

Насамкінець Адріан Михальчишин поділився думкою стосовно дрескоду у шахах. Відомо, що одного разу Магнус Карлсен покинув Чемпіонат світу зі швидких і бліцшахів у Нью-Йорку, де він захищав свій титул, коли йому сказали, що він не може продовжувати грати в джинсах. Дрескод ФІДЕ для чемпіонату зазначає, що чоловіки повинні носити “брюки темного кольору”.

“В шахах є проблєма: проблєма, шо нема уніформи”, – поділився Михальчишин.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.