Sensar, із запланованих від початку 49358,77 м2, так і не хоче зменшувати об’єм забудови (не плутати з плямою забудови) на жоден квадратний метр! Хоч на необхідності зменшення обсягів будованого брюхівчани акцентували від початку. І це логічно. Бо тут зібралися будувати не масштабний соціальний монопроект – реабілітаційний центр, під спорудження якого і надавалась ділянка безкоштовно. А умудрилися, шахрайським шляхом, спланувати будівництво величезного апарт-комплексу.
При функціонуванні такої кількості там набудованої нерухомості в якості апартаментів, навантаження на мікрорайон, буде в рази вище, аніж коли б це усе функціонувало, виключно, як реабілітаційний центр. І житимуть в таких апартах люди тимчасово (оренда), чи на постійній основі (купив і живу) – суті проблематики не міняє. Бо кожен місцевий, розуміє, що з такою кількістю забудови, враховуючи те, що вже набудовано для проживання і те, що ще планується в цьому районі, – це колапс. І за років 5-7 воно тотально всім аукнеться. Єдине, з Марка Марченка і Ko та усіх мерівських «лояльників» та лобістів цього діла, через 5 років, як з гусей вода. Набудованого та заселеного, вже не розвалиш і не розженеш. А жити поміж того пекла, на щодень, до скону, доведеться нам – місцевим.
Тези про “житла не буде, а лише готельні апартаменти”.
Наголошу – це не новина і це не досягнення робочої групи в перемовинах. Такі обіцянки представник Sensar, Марк Марченко, озвучував на зустрічі з мешканцями, задовго до створення робочої групи, ще рік тому. І його розповіді про передачу набудованого в управління готельному оператору, брюхівчани теж слухали.
І вже тоді, жителі Брюхович чітко зазначили, що якщо і йти забудовнику на поступки, дозволяти йому будівництво на цьому місці ще й готелю, окрім реабілітаційного центру, то ВИКЛЮЧНО З-ЗА УМОВИ ВНЕСЕННЯ ЗМІН У МІСТОБУДІВНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ. Від початку акцентувалось, що нас, брюхівчан, не влаштовують сценарії з гарантійними листами, меморандумами тощо. Тому, або забудовник сам, добровільно, погоджується змінити подаровані Доманським містобуди. А як ні, тоді нехай ЛМР касує їх в судовому порядку. А далі, як і вимагає закон: затвердження ДПТ з врахуванням пропозицій та зауважень мешканців. І, опісля, видача Сенсару нових містобудівних умов під будівництво готелю з реабілітаційним центром.
Тому, на жоден прогрес у цьому питанні, робоча група так і не спромоглася. Ба більше, члени робочої групи постійно ухиляються від теми зміни містобудівних умов. Про зменшення об’ємів будівництва – навіть говорити ніхто не хоче. Всі балачки зводяться лише до підписання гарантійних листів та угод, які фактично, імплементують SENSARівський план і сценарій.
А ще, дуже дратує, що «загадкову» неуспішність в судах прокуратури і мерії використовують як аргумент для нівелювання вимог брюхівчан. Мовляв, погоджуйтесь на пропозицію забудовника вже, поки тривають суди. Суди і так не виграєте. А коли остаточно програєте, то взагалі нічого не отримаєте.
Про реабілітаційний центр
В цьому питанні, так, є прогрес. Зі стартових 500 чи 1000 м кв для приватного ГО-шного реабілітаційного центру, площа зросла до 3000 кв.м., які забере собі місто у комунальну власність. Звісно, це – плюс. І очевидно, що ЛМР ця «акція» дуже вигідна.
Про термали
Слово “термали” для забудовника просто фонова заставка. Ніхто нічого, там, реально по термалах робити не збирається. Якби збирались, то проект мав би зовсім інший вид і прорахунки.
Тому. Особисто я, чітко розумію – на Широкій, 2, як і планував забудовник, буде звичайний апарт комплекс із вкрапленими зручностями типу басейн, реабілітаційний центр, усілякі зони дозвілля, садочок тощо. І там будуть жити люди: хтось тимчасово, а хтось – постійно. Хто ним управлятиме, ОСББ чи Ribas – суті не міняє.
Чи стане краще і комфортніше від того місцевим жителям? Ні.
Чи це є розвиток рекреаційного потенціалу селища? Ні.
Це просто бізнес на будівництві, продажі та оренді метрів квадратних.
А о та, вся, піврічна «робота» робочої групи, ніщо інше як замилювання очей громадськості.
Юлія Лацик
Коментарі