Про це повідомляє football24.ua.
“Мені було комфортніше спілкуватися російською. Мене часто про це запитували. Я вчився у школі з російськомовним нахилом. Як не дивно, але у Червонограді така була. Зараз вже точно такого нема. У мене у Червонограді було багато російськомовних друзів. Там мені казали, що російською я розмовляю добре.
Але коли я приїхав у Київ, це рік 2003-2004-й, то проскакувало “гарабєц на гєлке” і так далі. Я почав підлаштовуватись під пацанів, і навіть ми, україномовні пацани, між собою вже розмовляли російською. Я цим не пишаюсь, але потім минув час, я став гравцем першої команди Динамо. Хлопці з U-19 мешкали на нашій базі. Чую, пацани говорять українською. Підійшов, привітався, питаю, звідки вони. Серед них точно був Русин. Це рік десь 2016-17-й. Вони мене знали”, – зазначив Морозюк.
Він додав, що тоді почав помічати, наскільки змінилось ставлення:
“Ти з Києва, Одеси, Харкова, Маріуполя, але нове покоління по-іншому сприймало питання мови. Ти говорив українською, він російською, проте ви не жартуєте один з одного.
У мої часи було не так. Навіть мама мені телефонувала і казала: “Синку, якщо тобі незручно, то розмовляй російською”. Бо з мене почали б сміятися. І таке справді було – “гірські люди, западенці, колгоспники” і так далі. У мене син виріс на російській мові.
До чого я вів. Я жив і в Донецьку, і в Києві, сам родом з Львівської області. Я можу відстежити динаміку і сказати, наскільки з 2014 року сприйняття, популярність і тяга до української мови зросли в нереальні рази. Російськомовні почали сприймати українську мову. Мені хочеться, щоб українська мова була єдина, а російського взагалі нічого не було.”
Коментарі