Як повідомив перший заступник голови Львівської ОВА Андрій Годик, в той час, коли всі ми намагаємося максимально єднатися довкола України і нашого війська, Бориславська міська рада вирішила «відкатати» декомунізацію.
“Нові назви пропонують абсолютно нейтральні, в кращому стилі радянської влади: Бузкова, провулок Народний (бо ж то була вулиця Народної Гвардії, яку до липня міська рада вперто берегла), ну і Марії Кульчицької. Ця та інші «геніальні» пропозиції ще має затвердити виконавчий комітет міської ради. Але я особисто та вся наша робоча група з питань декомунізації при Львівській ОВА закликаємо цього не робити”, – наголосив Годик.
Хто такі Петро Франко, Лев Ребет і Степан Ленкавський?
Петро Франко — син Івана Франка, полковник, військовий пілот УГА, науковець, співзасновник «Пласту».
Лев Ребет — один із крайових провідників ОУН, справді український політик, пластун, науковець, адвокат, член уряду Ярослава Стецька у Львові у 1941 році.
Степан Ленкавський — один із ідеологів ОУН і наступний після Степана Бандери очільник її революційного крила. Політик, публіцист, автор Декалогу Українського Націоналіста.
“Тобто ці люди у надзвичайно складний час творили українські політичні і збройні сили, здобували нашу незалежність і стали прикладом для нинішніх українців. Але Борислав не хоче, щоб українці з дитинства знали ці імена, щоб патріоти, як Ребет і Ленкавський, ставали зразком для всіх майбутніх поколінь? Виходить, у місті досі є «ждуни» росії, ностальгуючі за срср, яким важливіші нейтральні назви, як то Бузкова, або таки натяки на ту ворожу «Народну гвардію»“, – зазначив перший заступник голови Львівської ОВА.
Марія Кульчицька – матір Івана Франка, яка народилася у Ясениці-Сільній і померла, коли йому було 15 років.
“Якщо в селі так довго не було вулиці імені матері Франка, — це справді дивно. Проте, при всій повазі, перейменовувати через це вулицю імені такої знакової особистості в історії цілої України, як Степан Ленкавський, абсолютно неправильно. Тим більше, у цьому селі є вулиці з нейтральними назвами — Зарічна і Тиха, які цілком можна переназвати на честь матері Франка“, – додав Годик.
Також він наголосив, що відкат декомунізації — це небезпечний прецедент для цілої України.
“Нині ми є прикладом для інших регіонів, де цей процес триває, де роботи щодо ліквідації ворожої пропаганди в топонімах ще дуже багато. Тож такі ініціативи, скеровані на заміну «бузками» імен великих українців, виглядають навіть не дивацтвом, а свідомим антидержавним кроком. Мені дуже прикро, що в ці історичні для держави дні хтось, замість єднатися довкола допомоги війську, пробує розхитувати ситуацію в громаді, боротися з іменами легендарних ОУНівців, які стали прикладами для нинішніх героїв. Вважаю, що про таких ініціаторів має знати громадськість”, – підсумував Годик.
Коментарі