Активістку Юлію Лацик не пустили на відкрите судове засідання в справі крадіжки лісу у Брюховичах

На місці масових розстрілів євреїв у роки Другої світової війни поблизу Львова, у Брюховичах, можуть збудувати котеджі та багатоповерхівки. Йдеться про 19,1 га унікальної лісової території, що між вулицями Ряснянська – Незалежності України. Щоб унеможливити будівництво і не сплюндрувати пам’ять невинно убитих, громада домагається справедливості у суді.

10.06.2024
Активістку Юлію Лацик не пустили на відкрите судове засідання в справі крадіжки лісу у Брюховичах

У 2004 році Брюховицька селищна рада незаконно вилучила 19,1 га землі з Держлісфонду і віднесла їх нібито для земель запасу та рекреації селища. Вилучила землю без рішення Кабміну. Всі рішення селищної ради про передачу в оренду, продаж лісу та укладені договори визнані незаконними та скасовані в судовому порядку у 2005-2014 роках.

Селищна рада віддала лісову ділянку в оренду новоствореним фірмам «Буддизайн» і «Новобуддизайн» для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу. Однак у 2009-2010 роках ці компанії ліквідувались. Наступним кроком після передачі в оренду було шматування землі на дрібні ділянки. Протягом 20 років активісти звертались до всіх перших осіб держави, у правоохоронні органи, щоб зупинити видачу фіктивних державних актів на житлове будівництво у лісі. За цей час державі повернули у власність лише ті земельні ділянки з площі 19, 1 га, на яких вирубаний ліс і збудовані будинки. А ось справи щодо земельних ділянок, які не є забудовані і ще зберігся ліс, у судах прокуратура програє. На місці лісу планують побудувати котеджі й багатоповерхівки, зокрема і на місці масового вбивства євреїв в роки війни.

10 червня у Шевченківському районному суді міста Львова відбулось відкрите судове засідання у справі незаконного вилучення лісу у Брюховичах.

Громадська активістка Юлія Лацик, яка бореться за збереження унікального лісу ще з 2005 року, хотіла відвідати засідання, як вільний слухач. Однак суддя Оксана Федорова зазначила: “Вільних слухачів прошу покинути судове засідання”. 

“Цивільна справа. Відкрите слухання. Жодних ухвал про те, що якась частина судового засідання є закритою… Та і жодних підстав для того, щоб віднести це слухання до закритих не існує. То знаєте чим пояснила свою вимогу суддя? Бо “в приміщені забагато людей”,прокоментувала активістка.

Юлія Лацик наголосила, що у залі судових засідань були присутні 8 людей, серед яких – суддя, секретар, помічниця судді, 4 представників сторін (в тому числі прокурор) і сама активістка.

“Це при тому, що лише сторін цього судового процесу є 16 шт: 4 позивачі + 11 відповідачів + 1 третя особа. А якби всі вони виявили бажання одночасно явитись на засідання, кого з них, пані суддя, просила би вийти через “забагато людей”?

Друзі, підкажіть, яка норма закону визначає поняття “забагато людей”, і відповідно до якої статті якого закону, суддя через “забагато людей” може відмовити вільному слухачу у присутності на судовому засіданні”, – зазначила Лацик.

 

 

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.