Гірськолижний комплекс “Плай” розташований у 20 кілометрах від селища Славсько. Курорт має три готелі, мотель, окремі котеджі для проживання. В готелях близько 160 номерів на 300 людей, не враховуючи котеджі, в яких можуть проживати до 10 людей. Інфраструктура містить п’ять ресторанів, спа-центр, два літні басейни, конференц-комплекс, критий спортивно-розважальний комплекс, лижну школу, боулінг тощо. На території також працює музей і церква, повідомляє Forbes Ukraine.
Протяжність гірськолижних трас сягає 5 кілометрів. З вересня 2024 року курортом володіють ексочільник Лвьвівської ОВА, співзасновник ТМ “Моршинська” та голова ради директорів агрохолдингу “МУККО” Микола Кміть разом із співвласниками SoftServ Тарасом Кицмеєм, Олегом Денисом та Ярославом Любінцем.
Після вдалої покупки пан Кицмей “пішов у політику” і почав агітувати за підписання Закону України 12089 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
Тарас Кицмей — український підприємець. Президент корпорації SoftServe. Заслужений економіст України. Голова правління Асоціації «Інформаційні технології України». Член сенату Українського католицького університету. В 2021 році журнал «НВ» віддав Тарасу Кицмею 42 місце в рейтингу «ТОП 100 найбагатших українців». Його статки склали 245 мільйонів доларів.
Варто зазначити, що на підписі у Президента лежить скандальний закон щодо посилення захисту прав добросовісного набувача. Мешканці Львівщини і Львова, що чи не найбільше в країні постраждали від незаконного захоплення земель, які крутелики обгородили парканами та забудували котеджами і багатоквартирними будинками, сподіваються на вето Президента. Цього від Володимира Зеленського вимагають й активісти. Навіть легендарна Ада Роговцева закликала отямитися людей…
Вони порівнюють ухвалений депутатами закон з іншим дуже скандальним, про реформування галузі містобудівної діяльності. Той розв’язав руки недобросовісним забудовникам, а нинішній узаконює вкрадену землю, лісові ділянки, прибережні зони, де нувориші понабудовували собі «гніздечок».
Історія цього закону почалася 3 жовтня минулого року, коли проєкт зареєстрували аж 20 народних депутатів. Авторський колектив – картатий: переважно «слуги», але є й представники близьких до влади депутатських груп партії «За майбутнє» і грипи «Довіра». Першим співавтором записаний «слуга» з Івано-Франківська Ігор Фріс. У ЗМІ його пов’язують з інтересами олігарха Ігоря Коломойського на Прикарпатті і дружбу з омбудсменом Лубінцем. Мається на увазі «Буковель». Нагадаємо, що Коломойський не перший рік перебуває у СІЗО в очікуванні чи то суду, чи то звільнення.
У переліку співавторів ще є кілька осіб, які перебували чи й досі перебувають на орбіті цього колись дуже близького до влади бізнесмена – Тарас Батенко, Сергій Швець, Богдан Торохтій та інші. Проте неправильно казати, що лише ця група впливу просуває скандальний закон. Навіть Микола Тіщенко включився.
Депутати переконують: їхня мета — вирішити питання компенсації «добросовісному набувачеві» у разі витребування майна на користь держави чи громади, а також посилити правовий захист його інтересів. Фріс, Батенко і компанія придумали дві цікаві схеми. Перша: якщо держава не оскаржила протягом 10 років передачу земель у власність, повернути їх назад українському народу вже не можна. Строки спливли. Таким чином, сотні тисяч гектарів землі, отриманої та вже приватизованої «елітою», їй і лишиться. Виняток – природоохоронні території.
Але там є своя хитрість, – на момент набуття власності ці території часто виводили з природоохоронного статусу. Друга схема – якщо землю приватизували менш ніж 10 років тому, повернути назад громадам її можна тільки після виплати власникам компенсації за ринковою вартістю. Тобто, ти не тільки землю отримав незаконно і незаконно її приватизував, а ще й держава тобі за це видасть премію. Враховуючи, що переважно у громад на це грошей нема, шанси отримати назад свої землі навіть у випадку виграшу в судах – незначна. І на них далі, як упирі, сидітимуть «добросовісні набувачі».
Попри критику законопроєкту №12089, негативний висновок парламентських експертів, критичні зауваження Верховного суду, який справедливо зауважував, що пропонований акт захищає саме недобросовісних набувачів, документ 12 березня ухвалили. Спікер Руслан Стефанчук швидко поставив під ним підпис і відправив Президенту. Показова цифра: закон об’єднав 194-х «слуг», майже всіх проросійських депутатів із колишньої ОПЗЖ, групу «За майбутнє», 6 позитивних натискань на червону кнопку дав «Голос», «за» аж 14 соратників Юлії Тимошенко (вона була відсутня), багато дали і позафракційні. Загалом – 273 народних депутати об’єдналися в спільному пориві захистити так званих «добросовісних набувачів землі». Серед яких є і вони, їхні рідні, друзі, бізнес-партнери. Простіше кажучи, вирішувалося шкурне питання. Тому треба говорити не тільки про співавторів законопроекту, а про співавторів його ухвалення. Чи долучиться до них Володимир Зеленський?
Колишній мер Глухова Мішель Терещенко зареєстрував на сайті Офісу Президента петицію щодо збереження лісів, прибережних смуг, історико-культурної та історико-архітектурної спадщини шляхом накладення вето на законопроєкт №12089. Кількість підписів під петицією швидко зростає.
Терещенко в ній наголошує: «Законопроєкт порушує Конституцію в частині рівності всіх форм власності, обмежуючи державу та громаду в можливості захищати свою власність у судовому порядку. Про недопустимість ухвалення законопроекту в чинній редакції висловились судді Верховного Суду України, фахівці Міндовкілля, Мін’юсту, Держлісагентства, Держводагентства, громадські активісти». Як пояснив еколог Олексій Василюк, у законі «мова лише про те, щоб особи, які отримали землю там, де її не можна отримати, змогли її собі остаточно узаконити і більше не мати проблем в судах. Тобто законопроєкт зовсім не про те, про що він начебто заявлений». Він – про узаконення вкраденого під час дерибану земель при Януковичу. Про інтереси забудовників. І про те, як ускладнити громадам повернення свого земельного фонду.
Із закликом про підписання петиції до Президента України щодо збереження лісів, прибережних смуг, історико-культурної та історико-архітектурної спадщини шляхом накладення вето на законопроєкт №12089 звернулась також львів’янка, громадська активістка Юлія Лацик.
“Долучіться підписом до петиції і попросіть інших це зробити. Це важливо і для Держави, і в т.ч. для Брюхович. Бо проблема, напряму, стосується державних рекреаційних та лісових територій, якими в незаконний спосіб заволоділи різні прихвостні. У Брюховичах, наприклад, це ліс між вул. Ряснянська-Незалежності (земельна афера Буддизайну та Новобуддизайну); це ліс на вул. Музейна (земельна афера Бокала) і ще багато інших зелених територій, з порятунку яких тривають судові баталії. Однак знайшлися “добродії”, які вирішили цетралізовано загасити усі намагання повернути вкрадені в Держави землі та навіки подарувати її злодіям. Тому важливо щоб на цей “закон” було накледено ВЕТО”, – наголосила Лацик.
Очевидний висновок. Пан Кицмей скуповуючи земельні ділянки по Україні стикнувся з їх проблемним походженням. І так вирішив з однодумцями себе застрахувати. Але крадене – воно завжди крадене. Чи не так?
Олег Радик
Коментарі