93% молоді у Львові вдома спілкуються лише українською мовою

Як повідомляє пресслужба Львівської міськради, серед викликів, що турбують молодь, на першому місці — безпека та благоустрій громади. Війна стала ключовим фактором, що вплинув на добробут: 86% опитаних відчули негативні наслідки повномасштабного вторгнення. Більше половини опитаної молоді зізналися, що за час повномасштабного вторгнення вони відчули зменшення та/чи втратили дохід, та половина відповіли, що через воєнні дії були травмовані їх рідні чи друзі.

Попри складнощі, пов’язані з повномасштабною війною, більше половини молодих людей Львівської громади (56%) не планують емігрувати. Бажання виїхати чи залишитись у громаді пов’язане із безпековою ситуацією, а також можливостями для самореалізації.

Здебільшого молоді мешканці почуваються вільно у громаді. Про це свідчать високі оцінки створених умов для того, аби бути собою: виражати національну ідентичність, обирати віросповідання чи самовиражатись через зовнішній вигляд.

Для понад 90% молоді Львівської громади головними цінностями є заробіток, сім’я, вільний час, друзі, саморозвиток і робота. Разом з тим, рівень довіри до соціальних інституцій є низьким: лише 13% довіряють ЗМІ, а Верховній Раді України — дві третини не довіряють.

71% молоді мають роботу або власну справу, однак невдоволеність заробітком і кар’єрними перспективами впливає на рівень їхнього щастя.

В межах дослідження виявилось: абсолютна більшість молоді Львівської громади за останній рік долучалась до благодійних або волонтерських ініціатив. Найчастіше це відбувалось у формі грошової або матеріальної пожертви.

Загалом 75% молоді ідентифікують себе європейцями, що відображається у вищому рівні довіри до окремих соціально-політичних інституцій та очікуваннях від євроінтеграції. Після вступу України до ЄС молоді львів’яни сподіваються на покращення інфраструктури, економіки та політичних процесів.

Також дослідили соціально-демографічний профіль респондентів, тому 93% відповіли, що мовою спілкування у сім’ї є українською, 6% спілкуються і українською і російською, і лише 1% молоді спілкується вдома російською.