Багато з нас знає, що найпотужнішою цивілізацією Стародавньої Європи у пізній період епохи бронзи, була крито-мікенська, яка існувала понад три тисячоліття тому. Назва цієї цивілізації, яка залишала по собі десятки кам’яних міст, палаци і надзвичайної краси різнобарвні фрески, походить від острова Крит у Середземному морі і від міста Мікени на материку.
.
Вже на самому початку своєї появи оці “крито-мікенці” вигадали для свого вжитку дуже своєрідне письмо, яке сучасні дослідники називають “лінійним письмом А” і яке досі залишається нерозшифрованим. А, коли Крит завоювали грецькі переселенці – ахейці і повністю витіснили тамтешнє населення, то майже одночасно з тими прибульцями-ахейцями з’явилося й нове письмо з цілком іншим алфавітом, граматикою та ін., яке дослідники нині називають “лінійне письмо Б”. Відбулася ця зміна алфавітів і систем письма на початку фінального палацового періоду у Кноссі (близько 1450-ті роки до нар. Хр.).
.
Так, от: вперше глиняні таблички із “лінійним письмом Б” були виявлені під час археологічних розкопок на початку ХХ століття Артуром Евансом, який, однак, не зміг дешифрувати ці давні письмена. Зазнали невдачі у дешифровці цього письма навіть такі світової слави філологи-елліністи як чех Бедржих Грозний (1942) та болгарин Владімір Георгієв. Однак, починаючи з кінця 1940-их років Аліса Кобер, а згодом Майкл Вентріс та сер Джон Чедвік впродовж кількох років спільними зусиллями дешифрували “лінійне письмо Б”, що було підтверджено у 1952 році.
.
У всій цій справі, світова філологічна спільнота чомусь призабула філолога-еллініста Соломона Лур’є, який ще з кінця 1930-их років, працюючи в Ленінграді, розпочав вивчати написи Криту і Мікенської Греції, публікуючи прецікаві і обнадійливі результати своїх досліджень у “Вестнику древней истории”. А, чому він не публікувався в іноземних виданнях? – спитаєте ви. Скажімо так: у Соломона Лур’є від самих початків склалися натягнуті відносини з тими структурами радянської влади, які відповідали за ідеологію.
Соломон Лур’є
До якогось часу ленінградські чекісти ще якось терпіли цього “підозрілого” професора, аж поки у період «боротьби з космополітизмом» Соломона Лур’є було звільнено із Ленінградського університету (у 1949 році) і згодом, перебуваючи якийсь час в Одесі, він переїхав до Львова, де із 1 вересня 1953 року працював до кінця життя (у 1964 році) професором кафедри класичної філології Львівського університету. Причому, починаючи вже з другого семестру Соломон Лур’є (за свідченням сучасного дослідника Леоніда Жмуда) почав читати свій курс античної літератури – українською!
Знаки критського лінійного письма Б
Саме у Львові побачила світ одна з основних фундаментальних робіт проф. С. Я. Лур’є «Язык и культура Микенской Греции» (1957). Саме у нашому місті С. Я. Лур’є публікував також низку статей з єврейської історії в часописі «Єврейская старина» і у збірнику «Єврейская мисль», які досі є широко знанини у світі. Недооціненою, як тоді, так і тепер, залишається одна з яскравих монографій С. Я. Лур’є «Антисемитизм в древнем мире», яка одними вченими оцінюється як «важлива», іншими – цілковито ігнорується.
.
Щоб не втомлювати вас переповіданням біографічних моментів цього видатного вченого, зазначу лише, що саме львів’янин і проф. Соломон Лур’є першим у світі підтримав і розвинув гіпотезу про грецьку мову написів критського “лінійного письма Б”, а вже потім інші дослідники вибудовували свої концепції із урахуванням наукових напрацювань Соломона Лур’є, не завжди покликаючись (часом, навіть не згадуючи) на праці цього вченого. А, мешкав Соломон Лур’є у той час по вулиці, яка сьогодні носить назву Донцова у будинку №4 (бічна вул.Личаківської).
.
Все ж, відчуваючи мабуть докори сумління, сер Джон Чедвік у своїй короткій передмові до наукової праці про історію дешифровки критського “лінійного письма Б” (від 6 грудня 1967 року з Кембріджа) пише наступне:
.
“…Дуже шкода, що до цих пір у дослідженнях з мікенології брали участь лише деякі вчені (з радянського союзу -М.Б.). Серед них перш за все слід назвати С. Я. Лур’є, професора Львівського університету. Він почав цікавитися проблемою лінійного письма задовго до його дешифрування, однак він швидко оцінив переваги теорії Вентріса і незабаром опублікував. Природньо, що результатом праці С. Я. Лур’є стала книга “Мова і культура Мікенської Греції” (М., 1957)… Звичайно, якби С. Я. Лур’є був зараз живий, він захотів би багато що змінити у своїй книзі; він також відчував свою відірваність від інших мікенологів і хоча ми дискутували на сторінках наукових часописів, а між собою вели жваву переписку, все це не могло замінити безпосереднього спілкування і усного обговорення наших проблем. Кілька раз його запрошували на колоквіуми… але через погане здоров’я і похилий вік він не зміг виїхати за кордон і взяти у них участь (неправда: Соломон Лур’є був просто “невиїздним” із політичних міркувань – М. Б. ). Я жалкую – так завершує свій пасаж один з трійці дешифраторів критського “лінійного письма Б” сер Джон Чедвік, – що ми так ніколи з ним й не зустрілися, і я хочу скористатися нагодою, щоби віддати йому данину поваги і вшанувати його пам’ять”.
Глиняна табличка із написами лінійним письмом Б
…Що ми, львів’яни і науковці, можемо зараз зробити, щоби хоч трохи привернути увагу до цієї неординарної постаті світової науки, яка у силу різних політичних обставин опинилася у повоєнному Львові? І, саме тут – в одній з львівських кам’яниць на початку вул.Личаківської, витворювалися грандіозні, за своїми філолого-історичними масштабами, ідеї, які згодом привели інших дослідників до правильного прочитання критського “лінійного письма Б”.
.
Ось кілька моїх пропозицій:
.
- Провести Міжнародну конференцію «Вклад С. Я. Лур’є у вивчення Мікенської Греції та значення його наукової спадщини для світової науки»;
- Підготувати і встановити меморіальну дошку на фасаді будинку, в якому жив і творив проф. С. Я. Лур’є (м. Львів, вул. Донцова, 4 (бічна вул. Личаківської);
- Впорядкувати могилу С. Я. Лур’є на Личаківському кладовищі та домогтися її належного утримання в майбутньому;
- Заснувати благочинний Фонд підтримки та заохочення молодих українських науковців «стипендіями ім. проф. С. Я. Лур’є», які спеціалізуються на вивченні проблем, розробкою яких займався видатний дослідник.
Микола Бандрівський
Коментарі