Як у Львові з’явилася одна із найбільш упізнаваних споруд. Фото

Неоготичний костел Ельжбети на Привокзальній площі завжди був окрасою Львова, навіть тоді, коли у радянські часи стояв зачинений та був пристосований під склад.

18.06.2023
Як у Львові з’явилася одна із найбільш упізнаваних споруд. Фото
Проєкт будівництва костелу Ельжбети архітектора Тальовського, Nowości Illustrowane, 1901 рік

Від 1991 року цей храм належить греко-католицькій громаді і освячений як церква святих Ольги та Єлизавети.

“Ельжбета” одразу після завершення будівництва. Nowości Illustrowane, 1911 рік

Його понад столітня історія почалася 13 вересня 1903 року, коли 73-річний імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф I взяв участь у закладанні першого каменю під костел. Увага цісаря до цього будівництва була невипадковою — найвищу у місті споруд (висота храму становить 88 метрів) присвятили його трагічно загиблій дружині – імператриці Єлизаветі Баварській (Габсбурґ), відомій як Сісі.

На спорудження храму було проведено конкурс проєктів, в якому переміг професор Львівського політехнічного інституту Теодор-Мар’ян Тальовський, будівничим інспектором було призначено Яна Новориту.

Урочисте освячення храму відбулося наприкінці жовтня 1911 року. 

Урочиста процесія до нового храму у Львові. Nowości Illustrowane, 1911 рік

“Львів придбав чудову прикрасу – новий храм, присвячений св. Єлизавета. Це, безперечно, найбільший і найкрасивіший храм у столиці Галичини. Минулої неділі якраз відбулося освячення цього храму, який будували протягом шести років на площі Солярні і того дня він відчинив свої ворота, щоб прийняти вірних”, – писала про цю подію краківська газета Nowości Illustrowane.

Водночас того дня було освячено церковні дзвони, які, за традицією, мали власні імені. Один з них, який був пожертвою від “польських пань” та єпископа Бандурського мав ім’я Ядвіга, а два дзвони, які були придбані за кошти мешканців міста, мали імена Юзеф та Якуб.

Церковні дзвони — Ядвіга, Юзеф і Якуб. Nowości Illustrowane, 1911 рік

На початку Першої світової війни австро-угорський уряд конфіскував церковні дзвони на військові потреби.

Як писав “Бомок”, “Близнюк” львівської Ельжбети пів століття був окрасою Тернополя і відродився у 3D-графіці (відео, старі фото).

Богдан Скаврон

 

 

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.