“Укрзалізниця” припинила продаж квитків на поїзд Рава-Руська—Варшава

З 22 вересня квитки на потяг до Польщі не продаватимуть. Це пов’язано із закінченням терміну дії угоди з польською компанією SKPL, яка обслуговувала цей маршрут.

16.09.2024
“Укрзалізниця” припинила продаж квитків на поїзд Рава-Руська—Варшава

Про це повідомив член правління ГО “Лінія 102” Віктор Гальчинський.

“Нагадаю, нині Рава-Руська-Варшава – найшвидший шлях до польської столиці зі Львова. У безпеці цього діючого вже майже рік сполучення в частині прикордонного контролю польське МВС свого часу довелося переконувати публічно. Нині напрямком зацікавився польський державний перевізник PKP Intercity. Pociąg do podróży і навіть подав заявку на дозвіл до польського регулятора – Urząd Transportu Kolejowego, але шанси отримати його до 21 вересня близькі до нуля“, – зазначив Гальчинський.

Щодо маршруту Рава-Руська – Варшава минулого тижня Гальчинський спілкувався з керівництвом SKPL та Пасажирською компанією УЗ. Сторони запевнили, що хочуть зберегти цей успішний маршрут, однак переговори йдуть важко.

“Синдром Лінії 102”-  блокування проектів через неможливість або небажання домовитися –  все більше проявляється в українсько-польських відносинах, як мінімум, у сфері залізничного транспорту.

Через відсутність консенсусу під загрозою зриву також опинилося плановане з грудня 2024 року локальне міжнародне пасажирське сполучення євроколією 1435 мм Перемишль-Хирів-Заґуж, на побудову колій для якого Україна і Польща спільно витратили приблизно півтора мільярда гривень.

13 вересня мав відбутись промоційний проїзд польського пасажирського потягу за маршрутом Перемишль-Нижанковичі-Хирів-Устрики Долішні-Заґуж, який планував зацікавлений у маршруті польський перевізник SKPL. Погоджений залізничними відомствами проїзд був скасований за 2 дні через відмову головного коменданта Прикордонної варти Польщі без будь-яких пояснень.

“Цікаво, що в обґрунтуванні пан головний комендант послався на … статтю 9 чинної угоди між Україною та Польщею про пункти пропуску через державний кордон, яка дозволяє за спільним рішенням керівників прикордонних служб двох країн погоджувати перетин кордону поза чинними пунктами пропуску або ж здійснення іншого виду контролю на діючих пунктах пропуску без довготривалої процедури обміну нотами. Зрештою, саме на цій підставі функціонує тимчасовий пункт пропуску для порожніх вантажівок Нижанковичі-Мальховіце, в той час як новозбудований постійний перехід для легковиків та автобусів досі не відкритий, хоч мав працювати ще з весни 2024 року”, – зазначив Гальчинський.

Також він наголосив, що під питанням наразі і “обмежена” версія міжнародного залізничного сполучення “Заґуж-Хирів”, на яке SKPL має дозвіл польського регулятора на рейси з грудня 2024 року. За даними польського галузевого видання Rynek Kolejowy, на формально відкритому для оформлення пасажирів залізничному терміналі пункту пропуску “Смільниця-Кросьценко” станом на початок осені досі не розпочалися роботи для його приведення у відповідність до поточних вимог, оскільки часу залишається мало, є ризик, що термінал не буде готовий. Якщо ж поїзд поїде, він буде суто комерційним – влада Підкарпатського воєводства Польщі наразі відмовилась від попередньо озвучених планів бути замовником перевезень на польській частині маршруту.

“Пишу це все для того, щоб тримати тему в фокусі суспільної уваги. Адже успішна експлуатація прикордонних маршрутів колією європейського стандарту є не локальною історією для Львівщини, а маркером доцільності розбудови євроколії з Польщі в Україну. Не буде локальних маршрутів – не буде глобальних проектів. Це підтверджують дії керівництва програми Connecting Europe Facility, яке відмовило у фінансуванні проекту євроколії Мостиська-2 – Скнилів, натомість охоче виділило кошти на євроколію Чоп-Ужгород”, – підсумував Віктор Гальчинський.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.