Підприємець з Донеччини перевіз на Львівщину виробництво й почав виготовляти тактильну плитку

На базі реабілітаційного центру на Дрогобиччині чоловік започаткував соціальне підприємство.

31.10.2023
Підприємець з Донеччини перевіз на Львівщину виробництво й почав виготовляти тактильну плитку

Як повідомляє пресслужба Львівської ОВА, Микола Головко – підприємець, багатодітний батько, до початку повномасштабної війни жив і працював у Покровську Донецької області.

Бізнес започаткував разом з дружиною у 2004 році. У Покровську підприємство займалося виготовленням бруківки, парканів, гратів і всього іншого з бетону та металу.

До 2014 справа активно розвивалася. Попри зменшення кількості замовлень з початком АТО, а згодом ООС, чоловік залишався на Донеччині та продовжував працювати аж до повномасштабного вторгнення.

«Я був у минулому скликанні громадської ради. Доволі активну участь брав у всіляких заходах. Саме на 24-те ми запланували ходу. Ще вранці, вже після того, як російські ракети прилетіли, я дістав праску і почав прасувати прапор. Готувався до мітингу на підтримку України. А потім одна людина, скажімо так, змінила у моїй голові все. Це була українськомовна людина. І вона сказала мені: «Бачиш, Миколо, що бандерівці натворили?». Я зателефонував дружині, кажу, збирай дітей, речі, документи – ми їдемо», – згадує підприємець.

Пів року Микола зі сім’єю прожив на Закарпатті. Згодом переїхали на Львівщину. Підприємство теж вдалося перемістити з Покровська на Дрогобиччину. У цьому фінансово допомогла Львівська ОВА.

«Микола Головко та його дружина отримали допомогу як релокований бізнес від обласної військової адміністрації – по 100 тисяч гривень», – розповідає заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОВА Орест Гринів.

На базі реабілітаційного центру «Назарет» Микола започаткував соціальне підприємство. Серед його працівників – люди, які відновлюються в центрі. Окрім того, частину прибутку будуть перераховувати на потреби спільноти.

«Я вирішив, що люди, які перебувають у центрі, мають якісь труднощі, їх там реабілітують, і буде класна історія, якщо ці люди будуть виготовляти щось корисне, наприклад, для людей з інвалідністю. І я закупив форми для тактильної плитки», – пояснює Микола.

Нагадаємо, що Львівщина – перша область в Україні, яка запровадила Програму підтримки бізнесу на час воєнного стану. Вона передбачає надання безповоротної фінансової допомоги релокованому бізнесу.

Важливою умовою програми є перереєстрація бізнесу на території Львівської області.

«Підприємці перевозять сюди свої виробничі потужності, а також перереєстровують бізнес. Це дає можливість сплачувати податки у місцеві бюджети нашої області. Допомогу в межах програми від Львівської ОВА отримали вже понад 60 підприємств. Бізнесу, який хоче скористатися цією програмою, потрібно звернутися у департамент економічної політики Львівської ОВА, заповнити заявку та подати її. Історія Миколи Головка дає надію та впевненість, що в України є завтра, і з такими сильними людьми воно точно буде добрим», – зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.