В експозиції представлено більше 70 фоторобіт, частину з яких створив сам Лелявський, перебуваючи у гарячих точках на службі. А саме широкомасштабну збройну агресію військ російської федерації проти України він зустрів на півдні країни, де вела бойові дії його військова частина. Юрій Лелявський завжди працював на передньому краю, висвітлюючи хід ведення бойових дій, одним з перших заходив до звільнених від противника українських населених пунктів.
Виставка діятиме у Львівському палаці мистецтв до 16 вересня. Вхід на фотовиставку безкоштовний.
Відкриваючи фотовиставку, її кураторка та засновниця мистецького простору Armigera Art Зоряна Павлишин зазначила, що ця подія дуже важлива для нас насамперед, бо, згадуючи митця, ми тим самим говоримо, що не тільки пам’ятаємо, а й показуємо солідарність у справі захисту України від ворога. І, важливо в тилу підтримувати і зберігати добру пам’ять про тих, хто захищали нас, Україну і їх землі. Співорганізаторами виставки виступили мистецький простір Armigera Art спільно із Львівським палацом мистецтв.
На фотовиставці зображені також світлини із полеглим героєм. Будучи професіоналом у справі журналістики, капітан Юрій Лелявський мав глибоку зацікавленість до тих, кого висвітлював у своїх репортажах. Надміру добрий і здібний у своїй професії журналіста, все ж проявив себе сміливим і мужнім, як захисник, як воїн. Примітно, що ще у 2014-2015 роках Лелявський висвітлював тривожні події на сході України, за що був двічі захоплений в полог проросійськими бойовиками самопроголошених республік.
Саме теплі спогади про Юрія розділив із присутніми легендарний полковник Олександр Поронюк. Він пригадав про службу Юрія у Коломийській бригаді та й у 80-ій, а також зазначив, що він запам’ятався світлою людиною, хоч був дуже сором’язливим і допитливим. Як журналіст, по особливому, відносився до будь-якої техніки. Юрія цікавило все: від фотоапаратів до танків. Коли служив у 80-тій бригаді, дуже позитивно відгукувалися про нього й командири.
Про хист Юрія до активної журналістської праці пригадував й батько Микола Лелявський. Сльози калачиками котилися по щоках, але батько розповідав: “Мушу все сам бачити!” – цей вислів став кредом життя сина. Він також був на військових крайніх позиціях в Криму, у Слов’янську, в Луганську, на Майдані Гідності. На виставці батько та родичі побачили сина з іншого боку: зрілого, достойного, відважного, захисника.
І, розуміючи важливість інформаційної війни, Юрій Лелявський, будучи офіцером запасу, підписав контракт із ЗСУ. Він також у свій час обіймав посаду начальника прес-служби та служби зв’язків з громадськістю 10-ї гірсько-штурмової бригади. А ще Лелявський неодноразово здійснював зйомку бойової роботи десантно-штурмових, артилерійських, інженерно-саперних підрозділів, по декілька діб виконував завдання пліч-о-пліч з десантниками. За це його поважали в бригаді, а його матеріали були опубліковані у вітчизняних та іноземних ЗМІ.
Зі слів Юрія Візняка, генерального директора Львівського палацу мистецтв, вклад таких людей і героїв, як Юрій Лелявський, важливий для майбутнього України і її перемоги. Тому, представлення його фоторобіт – важлива частина у тому, щоб зберігати пам’ять про тих, кого вже немає і вони полягли, захищаючи країну.
Коментарі