Львівські д’артаньяни

Перші вчителі фехтування (метромени) з’явилися у Львові 1749 року в єзуїтській колегії. У 1817-1844 роках на заняттях з фізкультури фехтування викладалося в університеті.

30.07.2023
Львівські д’артаньяни
На фото - учасники Львівського клубу фехтування, Nowości Illustrowane, 1913

Перший неофіційний гурток фехтувальників у Львові діяв від 1848 р. Потім, у 1878 році, при Академічній читальні у Львові було створено Гурток фехтувальників, який ставив за мету “пробуджувати в людях інтерес до фехтування та виховувати лицарський дух і почуття соціальної ввічливості”. Діяльність цього товариства була короткою і з фінансових причин припинилася.

Тогочасним гуру львівських “д’артаньянів” був майстер фехтування Артур Марі, який на той час перебував у Львові і мав тут приватний зал, де займалися члени Клубу офіцерів і Товариства фехтувальників. Він був внуком француза Мартіна Марі, який був вчителем фехтування у Львові ще наприкінці 18 століття.
1880 року львівські студенти організували школу фехтування при Львівському університеті. Її діяльність підтримувалася протягом двох років за рахунок субвенції Львівської міської ради.

Того ж року відкрилася фехтувальна школа в українському “Соколі”.

Львівський клуб фехтування, який продовжував традиції академічного фехтування, був створений у 1891 році. Клуб знаходився у Львові на вулиці Домініканській, потім його перенесли на вулицю Сикстуську. Клуб діяв до 1903 року.

Фехтування викладали: Фридерик Дрегер – колишній офіцер артилерії, фехтувальник німецької школи, потім Ян Тиховський та Кароль Бернолак – дипломований майстер фехтування у Інституту військового фехтування у Вінер-Нойштадті, який показав фехтування на шпагах за т.зв. школою Hochterz Parade.

Методика навчання за французькою школою, що поширювалася у Вінер-Нойштадтській школі, базувалася на техніці бою на шаблях з використанням рухів рук від зап’ястя, а порізи робилися реверсом леза.
Видатним фехтувальником, який здобував лаври для львівського клубу, був Казимир Мошинський. У 1896 році на змаганнях фехтувальників-аматорів Австро-Угорської монархії у Відні серед 146 фехтувальників, які змагалися, він кваліфікувався до другого розряду, здобувши срібну медаль. Він був фехтувальником з неймовірно швидкою та впевненою рукою, швидкими рухами та чудовою орієнтацією, енергійним, сповненим бойового темпераменту.

1912 року у Львові з ініціативи інженера Каменобродського та інженера Владислава Маньковського було відновлено Львівський клуб фехтування.

“Уроки фехтування, які давав відомий педагог пан Й. Сілява, йшли в обох напрямках сучасного фехтування, виховуючи адептів цього лицарського виду спорту в італійських та німецьких школах”, – писала у липні 1913 року газета Nowości Illustrowane.

На фото – учасники Львівського клубу фехтування, Nowości Illustrowane, 1913

Автор: Богдан Скаврон

Джерело

 

Коментарі

10:54
Скандальна фірма збудує автобусне депо на Сихові за 3,9 млн євро
У Львові стартує будівництво нового автобусного депо на вулиці Вернадського. Підрядником стала компанія ТОВ «Вельт Капітал», яка вже отримала у Львові грантові кошти на розбудову лікарні та неодноразово фігурувала у журналістських розслідуваннях щодо завищення цін на матеріали та відсутності власної техніки.
15:30
Боєць “Любомль”: “На війні головне зробити перший крок!”
Солдат із 156 ОМБр із позивним “Любомль” не приховує своїх імені та прізвища. Бо переконаний, що люди повинні знати: не ховаючись за чужими спинами, він обороняє Україну на одній із найгарячіших ділянок фронту! І, виконуючи бойове завдання на позиції, він із побратимами тримав оборону 145 діб поспіль! При цьому допомогли знищити чимало ворожих цілей і навіть взяли в полон російського штурмовика.
10:32
120 біженців — заручники системного знищення ДП “Львіввугілля” (відео)
120 вимушених переселенців, серед яких 20 дітей, опинилися заручниками цілеспрямованого руйнування ДП "Львіввугілля". Їх відрізають від електропостачання в оздоровчо-лікувальному комплексі "Ровесник", де ці родини знайшли притулок з початку повномасштабної війни.
15:53
INVEST FORUM: Ринок змінився. Покупець — теж. Про головні тенденції ринку житлової нерухомості
Сьогодні ринок нерухомості України ще не повернувся до довоєнних обсягів, однак він живий, рухається й поступово переходить на іншу модель — більш усвідомлену, якісну та орієнтовану на людину.