Помер провідний український діяч в Польщі та історик Олександр Колянчук

Його не стало на 91-му році життя.

08.05.2023
Помер провідний український діяч в Польщі та історик Олександр Колянчук
Фото: Олександр Колянчук

Про це 7 травня повідомила пресслужба “Українського Народного дому”.

“На 91 році життя, помер легендарний перемишлянин, неперевершений авторитет у ділянці привертання пам’яті про воїнів УНР і УГА, яких доля на початку ХХ ст. тривало сплела історію Польщі та України – доктор Олександр Колянчук. Прекрасна, хороша, тепла Людина, винятковий співбесідник із незбагненними знаннями, член української громади у Польщі, прихильник Народного дому у Перемишлі та постійний відвідувач організованих у ньому заходів”, – йдеться у повідомленні. 

Олександр Колянчук народився 2 квітня 1932 р. на Холмщині звідки був виселений у 1947 р. на північну Польщу. Протягом усього свого життя був активним діячем українських організацій у Польщі. Був членом головної управи Українського Суспільно-Культурного Товариства (1971-1973), членом Об’єднання українців у Польщі, в тому числі головної ради ОУП (1996-2001), а також заступником голови Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі. Працював також у журналістській сфері, зокрема для українських передач польського радіо та газети Наше слово. 

“Завдяки його копіткій, невтомній дослідницькій та просвітницькій роботі українська громада у Польщі змогла пізнати неймовірно важливу картину з історії українського визвольного руху та долі його очільників, які в настілок невдачі договору Пілсудський-Петлюра опинилися на території ІІ Речи посполитої, далеко від рідного дому. За його ініціативою та сприянням у 2015 р. відбувся з’їзд дітей і онуків воїнів армії УНР у Народному домі в Перемишлі”, – розповідають в “Українському народному домі”. 

Завдяки його послідовній, тяжкій роботі віднайдено і врятовано цвинтарі та окремі могили Петлюрівців у Польщі. Доктор Колянчук є автором численних статей, упорядником історичних матеріалів. Його книжки: “Українська військова еміграція в Польщі 1920—1939 рр.”, “Umarli, aby zmartwychwstała Ukraina: miejsca pamięci Ukraińców — uczestników walk niepodległościowych w latach 1917—1921 w Polsce”, “За нашу і вашу свободу. Учасники українських визвольних змагань 1917–1921 рр. Місця пам’яті в Польщі. Довідник” , “Ukraińscy emigranci polityczni w życiu naukowym, kulturalnym, społecznym i gospodarczym II RP” – є неоціненним, унікальним науковим надбанням історії українсько-польських відносин.

Doctor honoris causa Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки. Лауреат багатьох нагород, зокрема ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, Відзнаки Президента України — ювілейна медаль “25 років незалежності України”, Офіцерського хреста Ордену Відродження Польщі, Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, премії “Сторож пам’яті” Українського історичного товариства у Польщі.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.