Ну не будуть старі мультимільйонери валити такий же агресивний і злий музон, як підлітки-революціонери, які наслухались панкухи і хеві-металу. Багато самоповторів – так. Але в інших випадках це називають стилем колективу. Просто коли в гітаристів “Слеєра” всю кар’єру “Паркінсон” і атональні рифи, то це тру і це стиль. А коли Металліка знову грає Sad But True (You Must Burn), то всьо: гівнюки і самоплагіат. Соляки якісь більш мелодійні і менш технічні.
Воно, одне з другим, нині сидить у бентлі, припаркованому біля джакузі, а у воді якісь красіві дівки бабраються. Як йому писати рок? То вже хіба популярний хіп-хоп нульових – про дівок і тачки))
Такшо всьо, Металліка закінчилась і свіжої не буде. Ментальність інша. Хетфілд на початку – це проблеми в сім’ї, алкоголь і бажання самореалізації. Ульріх – просто син посереднього тенісиста, який має мрію. Хемметт – учень Сатріані і просто талановитий, а головне, “голодний” чувак. Ну і там ше була реінкарнація Баха Кліфф Бертон. А тепер Металліка – це алкоголік-рецидевіст, “академік” маркетингу і гітарист, який пише інструментальні сольні альбоми. “ТІ” чуваки хотіли протистояти всьому світу і довести, шо метал – це музика і вона варта уваги. “ЦІ” – мільйонери, “ситі” життям. Єдиний Трухільйо лишився тру. От він вічно “голодний”, таке враження.
Тому альбом як альбом – ок. Як альбом Металліки – такоє. В цілому, норм. Але то якшо слухати не як “стару Металліку”. Звісно, воно не дотягує до альбомів Ride The Lightning (1984), Master Of Puppets (1986) чи навіть The Black Album (1991). Але мені здається, що якби будь-яка з цих пісень з’явилась на будь-якому із зазначених мною альбомів, її б сьогодні називали невмирущою класикою.
Тому порівнювати не можна. Як і “старі-нові” Deep Purple, Guns’n’Roses і так далі. Група має або гордо розпастись, як Led Zeppelin i Pink Floyd, або вона зміниться з очевидних причин. Є ше варіант вічно популярних і однакових AC/DC, але то радше виняток з правила)) Час іде, Orion вже написана, а другий Call Ot Ctulhu люди заплюють. Просто якось тупо – звинувачувати старих, шо вони вже не молоді.
Роман Гурський
Коментарі