Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Збереження вивчення російської в певному обсязі підтримують 42% респондентів, але кількість тих, хто вважає, що на вивчення російської має відводитися стільки ж часу, скільки на вивчення української, помітно зменшилася.
“У 1998 році 46% вважали, що обсяг вивчення має бути таким же, як і для української мови. У 2019 році показник становив 30%, а зараз — лише 3%. Також з 32% до 6% стало менше тих, хто вважає, що російська має вивчатися в меншому обсязі, ніж українська, але в більшому, ніж інші іноземні мови”, — наголошують соціологи.
З зазначених 42% переважна більшість – 33% (або майже 80% цієї категорії громадян) – хотіли б, щоб російській мові відводили стільки ж або менше часу, ніж іншим іноземним мовам.
У всіх регіонах України зросло число тих, хто вважає, що російську мова взагалі не варто вивчати. Наприклад, на заході України таких було лише 22% у 2019 році, а зараз – 64%. Водночас, якщо на півдні у 2019 році лише 1% вважав, що російську мову не варто вивчати, то зараз – практично половина населення, або ж 49% опитаних. На сході ніхто з респондентів опитування 2019 року не виступив за виключення російської мови з навчання в школах, а зараз таких – 30%.
Варто зазначити, що на Півдні і Сході серед тих, хто зараз підтримує збереження вивчення російської мови, абсолютна більшість виступають за обсяг, який не буде перевищувати обсяг вивчення інших іноземних мов.
“2014 рік дав потужний поштовх суспільному переосмисленню ролі української мови, а російське широкомасштабне вторгнення 2022 року фактично “вбило” перспективи російської мови в Україні”, — зауважують соціологи.
Соціологи звертають увагу на те, що 25-30 років тому в опитування не додавалася опція “не вивчати взагалі”, що свідчить про глибину змін суспільних поглядів, які пройшла Україна за життя одного покоління.
Коментарі