Поліську дудку-викрутку внесли до переліку культурної спадщини України

Це давній традиційний музичний інструмент.

01.02.2023
Поліську дудку-викрутку внесли до переліку культурної спадщини України

Поліську дудку-викрутку, яку досі виготовляють на Рівненщині, визнали національною культурною спадщиною України. Про це повідомили у Рівненській обласній військовій адміністрації.

Там розповіли, що дудка-викрутка – це давній музичний інструмент, який побутував у північних районах Рівненщини. Його традиційно виготовляли з сосни, викручуючи серцевину дерева. Тому така дудка й отримала назву “викрутка”. Раніше інструмент був поширений у багатьох селах Полісся. А зараз зберігся лише в кількох громадах.

Найкращим знавцем цієї традиції є літній мешканець села Переброди Сарненського району Гарасим Хомич. Він навчив робити дудку-викрутку багатьох етнографів та виконавців народної музики.

КЗ “Рівненський обласний центр народної творчості” РОР спільно з носіями традиції, етнографами, дослідниками культурної спадщини регіону підготували облікову картку елемента. І за рекомендацією Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, його внесли до Національного реєстру під узагальненою назвою “Поліська дудка-викрутка: традиції виготовлення та гри”.

Дудка-викрутка є унікальним інструментом саме Поліського краю, вважає директорка Рівненського обласного центру народної творчості Ірина Рачковська.

“Оскільки більшість дослідників інструментальної музики зосередили увагу лише на карпатському сопілковому виконавстві, то нам дуже важливо зберігати і це надбання нашого краю. Ми плануємо знаходити можливість розповідати про дудку-викрутку в школах, коледжах, на фестивалях, проводити майстер-класи”, – розповіла Ірина Рачковська.

Нагадаємо, глинянсьний візерунковий текстиль зі Львівщини внесли до нематеріальної культурної спадщини України.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.