Як написав у фейсбуці культуролог та колишній офіцер полку “Азов” Юрій Михальчишин, згадані публікації мають явні ознаки належності до інформаційно-психологічної спеціальної операції дискредитуючого впливу, а синхронність їх появи та логіко-інформаційна рамка внутрішньої структури дозволяють говорити про наявність єдиного оперативного задуму.
“Ймовірно, публікації є формою акції інформаційного впливу в рамках ширшого оперативного задуму, спрямованого на інформаційний підрив іноземної військово-технічної допомоги нашій державі”, – зазначив Михальчишин.
Він наголосив, що у текстах використали бездоказові та наклепницькі судження, що не мають нічого спільного з історичними дослідженнями.
А об’єктом демонізації в публікаціях є Степан Бандера – провідний діяч Організації українських націоналістів (ОУН), визнаної Законом України “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті” 2015, одним із суб’єктів боротьби за відновлення державної незалежності України в ХХ ст.
З матеріалів випливає, що їх автор повторив тези російської пропаганди про Бандеру як “терориста, нацистського колаборанта та антисеміта”.
Вказується, що при підготовці цих статей було використано коментарі улюблених істориків російської пропаганди Пера Андерса Рудлінга та Гжегожа Россолінські-Лібе. У тексті, крім того, послались на українського історика Ярослава Грицака.
“Оперативний задум, що ліг в основу підготовки зазначеної ІПСО, ймовірно, полягав в дискредитації історичної постаті, що стала одним із символів опору російській агресії, в контексті асоціативного ланцюга з вищим військово-політичним керівництвом сучасної України, яке звинувачують в його “глорифікації”.
Контекстом реалізації ворожої ІПСО є оголошені напередодні поставки озброєння та військової техніки урядом Франції до України, чим для французького громадянського суспільства допомога Україні прирівнюється до допомоги нацизму”, – наголосив Михальчишин.
Він додав, що однією з форм злочину, передбаченого 111 ст. ККУ “Державна зрада” є Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Зазначене полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України.
“При цій формі не має значення, як діяла особа – за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи, чи її використовує іноспецслужба “втемну”.
У зв’язку з цим вбачається за доцільне надати оперативну та, можливо, правову оцінку діям громадянина України, залученого до підготовки зазначених публікацій у французькій пресі”, – підсумумав результати висловів Грицака Михальчишин.
Як зауважив політик та історик Володимир В’ятрович, у тексті, крім іншого, використали улюблену тезу Грицака про Бандеру, яка вже втратила актуальність: “Для однієї частини України, особливо Заходу, він є героєм, для іншої, особливо російськомовної частини Сходу, він є бандитом, нацистським колабораціоністом”.
Коментарі