А, чи знаємо ми історію гуцулів, коли вони вперше з’явилися на теренах сучасної Івано-Франківщини?
.
Не заглиблюючись у надто віддалені епохи, нині хочу звернути вашу увагу на один випадок, який трапився понад два століття тому і який більше відомий у середовищі дослідників, аніж серед широкого загалу.
.
А, історія ця – сумна і цікава водночас.
.
Судіть самі: у листопаді 1754 року у містечку Язлівець поблизу Бучача на Тернопільщині, відбувався суд. Судили “гуцулку Ганку” з гір, якій інкримінували те, що буцім-то вона підпалювала панські маєтки і фільварки (опис цієї дикої страти вміщено в одному із документів в Язлівецьких міських Актах, який нині знаходиться у відділі рукописів Львівської національної бібліотека НАН України ім.Василя Стефаника і на який, свого часу, звернув увагу професор Володимир Грабовецький).
.
Отже, у тому документі написано таке:
.
“…1754. Гуцулка-бешкетниця підпалювала панські доми і двори, була неспокійна, за що уряд навіть засудив її на стяття мечем. Вона сказала, що вагітна. Через це рада комісарів видала такий декрет: “Тому, що всі баби-повитухи, яких вислано на ревізію, визнали що та зла Ганка не є в тяжі і тільки для зволікання удавала, а через те, що не тільки раз, а декілька разів палила, заслуговує смерті. Отже, Язловецький уряд приступив до обговорення і затвердження справедливого декрету і згідно вироку має провести екзекуцію. Дано в Латичині 29 листопада 1754 року. Власноручно підписано. Разом заплачено 102 злотих Бучацькому міському урядові, за дозвіл на майстра і т.д. За зняття голови заплачено 3 дукати і битий таляр. Магістрові Мартину Крижанівському, якого спроваджено з Бучача, який викладав приречену під меч, — 2 злотих. За оливу для змазання меча — 2 гроші. Дано 2 кварти горілки кату перед роботою і кварту після роботи. За труну оплачено 2 злотих 8 грошів…”
Вид на одну з гірських вершин на нашій, благословенній Богом, Гуцульщині
У всій цій історії, є один цікавий нюанс: суд згідно із тогочасним законодавством, не мав права виносити вирок про обезголовлення особі, яка не була шляхетського роду. Отже, ота Ганка (це – винятково на рівні припущень) могла походити зі шляхетського роду. Звідси питання: чи мали наші гуцули свою шляхту? Відповідь – так, мали і основні осідки гуцульських шляхетських родів концентрувалися в районі теперішніх сіл Нижній і Верхній Березів, Баня Березів та в тутешніх околицях.
На світлині – “мечі правосуддя” початку 16 століття
(Королівська збройова палата у Стокгольмі)
… Звісно, нині – після більше як двох століть – важко довідатися про усі перипетії тієї незвичної судової справи. Але, при відповідній настирності і зважаючи на сьогоднішні технічні можливості пошуку інформації, можна, зрештою, у тому цифровому морі розшукати і опитування свідків по тому судовому процесу над Ганкою, і протоколи виступів сторони обвинувачення і слова захисту (у своє оправдання) самої підсудної та її останнє слово.
.
От, цікаво, яка реальна картина того судового процесу, нам тоді відкриється..?
Микола Бандрівський
Коментарі