Про особливості визнання особи померлою в умовах воєнного стану

Що робити, якщо ваш родич загинув під час виконання бойових завдань, а його тіло залишилось на непідконтрольній території? Коли і за яких обставин можна звертатись до суду? Чим відрізняється судовий порядок оголошення особи померлою і встановлення факту смерті?

16.09.2022
Про особливості визнання особи померлою в умовах воєнного стану
Фото з відкритих джерел

Як відзначає адвокат Ярослав Жукровський, – особу може бути оголошено померлою протягом шести місяців від дня її вірогідної смерті. Мається на увазі, для прикладу, участь у бойових діях і підтверджені обставини смерті – свідчення побратимів чи фото докази.

У такому випадку подається до суду заява про визнання особи померлою за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи чи знаходженням її майна.

Заявником може бути близький родич військовослужбовців чи навіть військова частина. Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати.

Важливо знати, що ті особи, які успадкують майно – не мають права його відчужувати – продавати чи дарувати – протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з дня відкриття спадщини.

Коли ж йдеться про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території чи під час воєнних дій, то таку заяву може подати батьки або члени сім’ї загиблого до будь-якого місцевого суду. Такі справи розглядаються невідкладно. І ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню.

У зверненні до суду треба чітко вказати, який саме  факт заявник просить встановити та з якою метою, а також причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт. Це означає, що перед тим варто звернутись до органів ДРАЦС і отримати відмову у реєстрації смерті.

У справах про встановлення факту смерті чи оголошення особи померлою судовий збір не сплачується.

Про особливості та юридичні нюанси оголошення особи померлою та встановлення факту смерті дивіться у телепрограмі «Правові консультації з Ярославом Жукровським» на ТРК «перший західний». У студії –  суддя Червоноградського міського суду Львівської області Юлія Дем`яновська та адвокат Тетяна Потапова.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.