Кремінь розповів, як зріс рівень використання української мови

Від початку повномасштабної війни серед громадян України зріс рівень вимог щодо отримання інформації державною мовою.

29.08.2022
Кремінь розповів, як зріс рівень використання української мови
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь. Фото: "Думська"

Про це заявив мовний омбудсмен Тарас Кремінь в інтерв’ю виданню “Думська”.

За його словами, результати соціологічних досліджень, проведених різними інституціями з 24 лютого, свідчать, що понад 80% громадян України перейшли, переходять або вимагають, щоб з ними спілкувалися державною мовою.

“Українська мова стала маркером героїзму, патріотизму і боротьби вільного світу за демократію, за цивілізацію, за майбутнє не тільки Європи, але й всього світу. Україна сьогодні не сходить зі шпальт і газет та інтернет-видань. Україну чутно скрізь, завдяки героїзму українського народу.

Результати соціологічних досліджень 2022 року, проведених різними інституціями, якраз свідчать про те, що понад 80 відсотків громадян України або перейшли, або переходять, або вимагають, щоб з ними спілкувалися українською мовою. Я думаю, що фактор війни один із тих, які на це вплинули”, – підкреслює Кремінь.

Також омбудсмен назвав мову “зброєю” і додав, що якщо понад 80% громадян України поділяють вимоги закону про функціонування української мови, то “наша армія – це десятки мільйонів громадян України”.

Крім того, Кремінь вважає мовний закон “головним законом воєнного стану”.

“Ми маємо всі можливості остаточно позбутися атавізмів колонізації і справді утвердитися як велика нація з блискучою українською мелодійною мовою і надзвичайно героїчним українським народом і нашими Збройними силами”, – зазначає він.

При цьому омбудсмен зауважує, що законом не забороняється спілкування “материнською мовою” у побуті.

“Скажу навіть більше, що законами про повну загальну середню освіту, якщо ви належите до національних меншин і корінних народів і компактно проживайте, ви маєте право написати заяву до закладів освіти про забезпечення освітнього процесу в початковій школі рідною мовою. Якщо є на те педагогічні працівники.

Але разом із тим вивчається і державна мова. Тому, власне, цих та багато інших інструментів достатньо для того, щоби і створити якість володіння рідною мовою, і якість володіння державною мовою”, – наголошує Кремінь, додаючи, що “державна мова не може перекривати розмаїття національних меншин і корінних народів”.

Коментарі

09:03
Сильніший за кулеметну чергу: історія воїна «Аладдіна», який переніс 25 операцій і вчетверте став батьком
32-річний мешканець Львова Віталій Лановський воював на передовій, отримав офіцерське звання і став командиром взводу. Після тяжкого поранення довго лікувався, зміг повернутися до звичного життя, наразі працює та ставить на ноги чотирьох дітей.
16:15
Пекельна ніч під Покровськом. Як гвардієць 2 Галицької бригади врятував трьох побратимів
Позиції нацгвардійців на Покровському напрямку давно стали місцем, де спокій – це розкіш. Щоденні вогневі контакти з ворогом, постійна небезпека через ворожі дрони, артилерійські обстріли та авіаційні удари, – все це несе великий ризик для кожного, хто виходить з укриття. І все одно гвардійці виконують свою справу: стримують окупантів, захищають землю, рідних і допомагають пораненим побратимам.
12:48
Країна входить у фазу відкритої політичної гри, – Юрій Череватий
Ці думки навіяв перегляд шахової партії Василя Іванчука від 20.01.2001 — класика, де вирішує не ефектність, а позиція.
09:51
Гідність на розмін: як львівські представники ВККСУ проголосували за суддю Майдану Шаховніну
Поки країна оговтується від чергових гучних скандалів і суспільство уважно стежить за кадровими рішеннями у владі, Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) ухвалила рішення, яке важко назвати інакше, ніж ганебним. Комісія визнала доброчесною поведінку судді Майдану Марини Шаховніної, яка під час Революції Гідності ухвалила низку рішень про позбавлення водійських прав її учасників.