На Львівщині вшанували пам’ять членів ОУН Василя Біласа та Дмитра Данилишина (фото)

Про це інформує Львівська ОВА.

23 грудня Львівщина вшановує пам’ять членів Організації Українських Націоналістів Василя Біласа та Дмитра Данилишина.

Символічно о 06:25 годині (у годину страти) біля колишньої тюрми «Бригідки», представники влади, а також ветеранських, молодіжних організацій запалили лампадки на місці страти членів УВО та ОУН Василя Біласа і Дмитра Данилишина, а також виконали Гімн Організації Українських Націоналістів.

Також пам’ять видатних українців вшанували на Янівському кладовищі. Присутні запалили лампадки до могил Василя Біласа та Дмитра Данилишина на Меморіалі Січових Стрільців (поле № 38). Опісля провели чин поминальної панахиди.

«Вшанування пам’яті Василя Біласа та Дмитра Данилишина є важливою частиною збереження нашої історичної пам’яті. Їхній життєвий шлях і жертовність у боротьбі за українську державність залишаються дороговказом для виховання свідомих і відповідальних громадян України», — зазначив директор департаменту комунікацій та внутрішньої політики облдержадміністрації Юрій Горун.

Історична довідка:

Дмитро Данилишин народився 2 квітня 1907 року в м. Трускавець. Закінчив три класи народної школи, та пішов працювати шевцем. Василю Біласу доводиться дядьком.

Василь Білас народився 17 вересня 1911 року у Трускавці. Після закінчення семирічної школи працював продавцем. Обоє належали до пластового куреня ім. Івана Богуна у Дрогобичі. Кілька разів В. Біласа судили за участь у Пласті. У складі п’ятірки ОУН брали участь також у нападах на пошти в містах Трускавець і Борислав та вбивстві депутата польського сейму Тадеуша Голувка.

30 листопада 1932 року група ОУН здійснила напад на пошту в м. Городок (Львівська область) з метою експропріації коштів. Загальне керівництво операцією здійснювали Роман Шухевич і Микола Лебідь. Дмитро Данилишин і Василь Білас, були затримані, під час відступу з місця подій, згодом заарештували і Мар’яна Жураківського та Зенона Коссака. У ході судового процесу Д. Данилишин і В. Білас були засуджені до смертної кари. Страчені 23 грудня 1932 року у м. Львів, на території в’язниці «Бригідки». Останніми словами Д. Данилишина були: «Мені тільки дуже жаль, що я не можу ще раз умерти за Україну».

У момент страти в багатьох греко-католицьких церквах Галичини проводили поминальні служби, при цьому польська поліція, остерігаючись масових заворушень, не наважилась втрутитися. Польська влада відмовилася віддати тіла страчених для поховання. Проте пізніше їх таки поховали у м. Львові на Янівському кладовищі.