Мистецтво неможливо знищити чи привласнити: у Львові відкрили виставку «Херсон: Не/вкрадене. Штудії та омажі» (фото)

Усі роботи – натхненні колекцією Херсонського художнього музею, яку росіяни викрали у 2022 році.

12.11.2025
Мистецтво неможливо знищити чи привласнити: у Львові відкрили виставку «Херсон: Не/вкрадене. Штудії та омажі» (фото)

Про це пише Львівська ОВА.

До третьої річниці визволення Херсона з російської окупації у Zenyk Art Gallery презентували новий всеукраїнський виставковий проєкт «Херсон: Не/вкрадене. Штудії та омажі».

Перед відступом із міста у листопаді 2022 росіяни вивезли більшу частину колекції Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка, яка до того налічувала понад 14 тис. експонатів. Але працівники музею встигли її оцифрувати. На основі цих фото, митці, які долучилися до проєкту, створили власні інтерпретації викрадених робіт.

«Ворог може загарбати картини, зруйнувати будівлі, знищити пам’ятки, але він безсилий перед людьми, які люблять свою державу та своє місто, які пам’ятають, бережуть і творять. Саме вони щодня доводять: гідність й культура сильніші.

Дякую ініціаторці проєкту Олені Балабі, кураторці проєкту Розі Тапановій, Херсонському обласному художньому музею та його директорці Аліні Доценко – за те, що бережете культурне обличчя Херсона і показуєте його всій державі, команді Zenyk Art Gallery на чолі з Христиною Береговською, всім, хто підтримав цю подію своїм талантом. Це – справжня єдність регіонів», – зазначив очільник Львівщини Максим Козицький.

На виставці представили роботи Матвія Вайсберга (Київ), Олександра Животкова (Київ), Ахри Аджинджала (Київ), Ганни Гідори (Київ), Владислава Шерешевського (Київ), Андрія Левицького (Київ), Поліни Кузнецової (Харків – Київ), Олексія Белюсенка (Київ), Ігоря Божка (Одеса), Сергія Божка (Одеса), Олекси Манна (Київ – Ужгород), Ярини Кобилінської (Одеса), Олександра Щербаня (Київ), Володимира Труша (Київ), Ганни Криволап (Київ), Дениса Недолуженка (Одеса – Харків), Каті Лісової (Київ), Миколи Сологуба (Київ) та Володимир Семків (Львів) – митців, які продовжують творити в Україні.

«Я сьогодні побачила мій Херсон, наш Херсон, теплий, різний, такий, як він був, коли я навчалася, такий, як у день звільнення 3 роки тому.

Ми зараз задумуємося про те, як багато не знаємо про Україну, переосмислюємо культуру, вчимося цінувати те, що маємо. Та водночас творимо свою історію, свою культуру. Дякую цим митцям, які працювали над виставкою, які відчули Херсон і показали його таким», – підкреслила кураторка проєкту та генеральна директорка національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова.

Експозицію можна оглянути протягом двох місяців за адресою вул. Шота Руставелі, 7.

У галереї ZAG триває ще одна виставка – «Море: see beyond the sea». Команда галереї разом з Одеським національним художнім музеєм зібрала 110 творів 65 українських та європейських митців XIX-XXI століть та розділила їх на 9 тематичних блоків, що показують море у різних вимірах. На виставці, зокрема, представлені роботи Івана Айвазовського. Детальніше – за посиланням.

 

Коментарі

11:39
Міністерство енергетики як сімейний бізнес: історія передачі влади від Гери до Свєти
За 15 місяців роботи викрито високорівневу злочинну організацію у сфері енергетики.
12:44
Купол для нової льодової арени обійшовся Львову у 14,8 млн грн
Львівське комунальне підприємство “Спортресурс” підписало договір про купівлю купола для льодової арени, яку будують на базі місцевої школи №84. Вартість конструкції складає 14,8 млн грн. У тендері перемогла компанія з Київщини.
09:57
«Коли відриває башту, і вона, як у кіно, відлітає від основи» — історія пілота FPV-дрона
Андрій із позивним Deep служить у 2 Галицькій бригаді Нацгвардії з початку 2023 року. Починав у піхоті, але згодом зацікавився БПЛА – спершу з розповідей побратимів, а потім із бойових відео.
14:51
Івано-Франківський девелопер, що перетворив половину Франківська на бетон, тепер дивиться у бік львівської агломерації
Івано-Франківський девелопер Blago готується звести біля Львова п’ять житлових кварталів на понад 136 гектарів, що за проєктом може прийняти до 50 000 мешканців. Частина ділянки межує зі злітною смугою львівського аеропорту та не має розвинених інфраструктурних мереж — через це проєкт вже викликає багато запитань.