Сергій родом із Дубенського району Рівненської області. Планував стати військовим ще з початком повномасштабної війни у 2022 році. Проте через те, що у той період було чимало охочих і не усіх добровольців брали, реалізацію рішення довелося відкласти. А вже через рік, взимку 2023 року, почав цікавитись, до якої бригади і на яку посаду можна долучитись.
“Тоді вже розвивалися безпілотники, такі як Mavic і FPV. Я сам собі навчився літати на них, і потім почав обирати бригаду. Дзвонив до знайомих, хто десь служив, і один зі знайомих мені порадив 44-ту артилерійську бригаду. Після цього я зідзвонився з командиром батареї безпілотних літальних апаратів, провів з ним співбесіду і він сказав, що буде радий бачити мене серед його підлеглих”, – розповів молодий офіцер комунікаційникам з’єднання.
Він був призваний Личаківсько-Залізничним РТЦК та СП м. Львова, підписав 3-річний контракт на службу у Збройних Силах України.
Зізнається, що до такого рішення рідні та друзі поставились неоднозначно:
“Проте я знав, що так треба. Я вважаю, що кожен має піти і свій час – рік, два або три – відслужити у цій війні, бо вона, на жаль, буде дуже довга. Я пояснював своїм і друзям, і родичам, що всі служать і нічого. Чим я гірший чи кращий, щоб не служити?”.
Починав оператором-радіотелефоністом відділення збору та обробки інформації, працював в екіпажі розвідувальних крил. Після проходження навчання з пілотування на відповідних апаратах повернувся до екіпажу і став його повноцінним пілотом. Сьогодні його робота – це не просто польоти, а надзвичайно відповідальна місія: знаходить ціль, як-от російську техніку, підтверджує її, після чого артилерійські системи завдають удару. За допомогою онлайн-знімання військові можуть також коригувати вогонь, тож результат роботи пілотів напряму впливає на успіх операції, до якої залучені іншій військові.
“Робота пілота цікава і важка, дуже напружена і відповідальна, адже є різні види БпЛА. Мої відносяться до тих, із якими потрібно працювати в онлайні. Тобто це не фотольоти і не ударники, а розвідувальні дрони типу “крило”, по яких корегується вогонь або фіксується результат ураження вогневим засобом. Тобто, ти маєш виконувати завдання зараз, у цей момент, а не переносити його на потім; або щось зробити не так і потім все переробити”, – зазначає Сергій.
Працює екіпаж Сергія з безпілотними апаратами як українських, так й іноземних виробників, зокрема, польських та американських. Відрізняються вони як за ціною, так і за функціоналом. Рівноцінно замінювати їх один на одного неможливо, наголошує військовий, адже кожен вид БпЛА має свої плюси та мінус.
Сергій також наголошує, що особисто більше любить працювати на вітчизняних безпілотниках, адже у них значно кращим є сервіс у плані підтримки і ремонту БПЛА. Також прямим є зв’язок із виробником, що спрощує та пришвидшує комунікацію щодо недоліків та пропозицій із покращення технології.
Військовий ділиться, що у своїй роботі найбільше любить гарні погодні умови та відсутність ворожого РЕБу:
“А ще люблю гарну ціль, якусь унікальну і хороші вогневі ураження від наших гармашів. Якщо вони гарно і влучно працюють, то є і хороші емоції”.
Попри постійну небезпеку та напругу, військовий зберігає оптимізм та спокій. Про що він думає та мріє?
“Я дуже не хочу замислюватись над поганим, а просто знаю, що треба виконувати кожен день свою роботу. Оскільки робота пов’язана з іншими людьми, то потрібно виконувати її правильно, вчасно, доцільно, щоб не нашкодити комусь. І все, і чекати нашої перемоги. Кожна людина на своєму місці має робити якісно і відповідально свою роботу. Якщо я зараз на цьому місці, то я маю це робити”, – зазначає молодший лейтенант із позивним “Марс”.
Для охочих долучитися до лав тернопільських гармашів у 44 ОАБр надають контактний номер телефону: +380984821003.
Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
Коментарі