Про це свідчать результати дослідження Фонду “Демократичні ініціативи”, в якому порівняли результати опитувань наших громадян за 2017 та 2024 роки. Найбільше за цей час зросла довіра до Збройних сил, благодійних та гуманітарних організацій. Кому вірять і не вірять українці, з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.
Збройні сили, церква та благодійники
Частка тих, хто повністю довіряє ЗСУ з 2017 року зросла більш ніж утричі: з 20,6% до 69,4%. Нині Збройні сили користуються найбільшою довірою українців. Також зросла довіра до церкви, яка у рейтингу на 2 місці. Нині їй вірять 28,1% — проти 22,1% у 2017 році. Третю сходинку займають благодійні організації: довіра зросла із 8,6% у 2017 до 13,6% у 2024.
Верховній Раді повністю довіряють лише 2,6% громадян (0,6% у 2017), Кабміну — 1,9% (1% у 2017), політичним партіям — 1,8% (0,4% у 2017).
Також українці стали більше довіряти соцмережам. У 2024 році рівень довіри до них склав 4,7% (2% у 2017). Ставлення до ЗМІ лишається неоднозначним. У 2017 році лише 1,6% українців повністю довіряли медіа, тоді як 44,3% зазначали, що “не дуже” їм довіряють. У 2024 році рівень повної довіри зріс до 5,9%, однак загальний рівень недовіри залишається високим: 44,7% респондентів заявили, що “не дуже довіряють” ЗМІ, а 19,3% – зовсім не довіряють.
Зросла довіра між людьми
З 2017 року зросла довіра не лише до інституцій, а й між людьми. Частка українців, які переконані, що більшості співвітчизників можна довіряти, збільшилася з 17% до 32%. Щоправда, 67,5% досі вважають, що потрібно бути дуже обережним у стосунках.
Найбільше українці довіряють членам своєї родини, хоча тут рівень довіри пішов на спад. У 2024 про повну довіру близьким заявили 83,8% опитаних, у 2017 таких було 90,4%. А от довіра до людей іншої національності навпаки зросла: 4,5% проти 1,9%. Це ж стосується й до людей іншої релігії: 5,1% проти 2,1%. Хоча загальний рівень недовіри до “чужих” все ж залишається доволі високим.
Збільшився рівень щастя
Частка тих, хто вважає себе щасливим з 2017 року трохи зросла: 59% (у 2017) і 62% (у 2024). Що молодші респонденти, то частіше вони почувають себе щасливими (від 54% серед тих, кому 60+ років, до 75% серед тих, кому від 18 до 29 років). Вважають себе щасливими 63% тих, хто називає рідною українську мову і 46% тих, хто — російську.
Збільшилася й частка тих, хто пишається, що є громадянином України — з 68% до 85% (а тих, хто дуже пишається — з 22% до 47%). Пишаються своїм громадянством від 76% на Сході і 77% на Півдні до 91% у Західному регіоні.
Піднялася й значущість демократичних цінностей: з 19% до 25% зросла частка тих, хто вважає найважливішим надання народу можливості більше впливати на прийняття важливих суспільних рішень, з 3% до 8% — тих, хто вважає найважливішим захист свободи слова.
Коментарі