Над роботою працювали:
– режисерка – Яна Титаренко (Львів);
– сценографка – Олександра Філоненко (Київ);
– музика – Ілля Самошост (Київ).
Дирекція театру висловила сподівання, що саме цікава творча команда задасть чудовий формат вистави.
«Сподіваємося, що ця постановка відгукнеться багатьом глядачам. До того ж п’єса була написана спеціально для цієї вистави і ставиться вперше», – зазначив Директор-художній керівник Закарпатського академічного обласного театру ляльок Мирослав Петій.
Усі глядачі вистави зможуть поринути в роботу фабрики ниток, де працівники керують верстатами, розбавляють кольори, фарбують та сушать нитки.
Щовечора, коли робітники повертаються додому, нитки оживають і вабляться у веселі забавлянки. Але одного разу трапилася прикра історія. Чорна фарба, виявилася недостатньо чорною і нитка вийшла бракованою. Вона хотіла подружитися із розкішною білою ниткою, але та надто пишалася своєю вродою, і навіть не захотіла розмовляти.
…Кожна із них прожила своє ниткове життя. Одного разу вони зустрілися знову…
Режисерка-постановниця Яна Титаренко (головна режисерка Львівського театру ляльок) розповіла: «Нам із художницею Олександрою Філоненко вдалося придумати дуже цікаве візуальне рішення, підкріплене тепер ще і художницею з освітлення. Це створює такий магічно-містичний простір, у якому стаються певні «неполадки», зрозумілі, я думаю, кожному українцеві – вимкнення світла. І ця звичайна, побутова річ несе за собою наслідки – на фабриці оживають нитки. Вони різних кольорів, різного статусу, характеру…
Попри те, що вистава для дітей, вона має неабиякий філософський підтекст – це привід подумати, який слід ми лишаємо за собою, що ми в цьому житті встигаємо чи не встигаємо зробити, чи важливими є наші амбіції…».
Художниця-постановниця Олександра Філоненко зізналася: «Ця робота завжди залишиться для мене особливою, адже це мій перший проєкт співпраці з професійним театром. Своєю сценографією намагалася підштовхнути дітей до роздумів про потребу робити гарні вчинки і те, що насправді є важливими у нашому житті. Вистава направду глибока, адже вона про пошук себе, свого шляху, свого призначення. Адже іноді один вчинок може визначити наше майбутнє. Цю фабрику ниток – для себе я визначила як образ «фабрики доль», де твориться майбутнє».
Сама ж драматургиня дуже раділа цій прем’єрі.
«Попри те, що театральний сезон добігає кінця, я веду дуже активні перемовини ще з кількома театрами України. Мрію, що новий театральний сезон уже восени подарує нам ще кілька домовленостей та прем’єрних показів! Сподіваюся, що вже найближчим часом «Фабрика ниток» відбудеться у Львові як гастрольна вистава. Тому вже зараз активно працюю й над цим також. Оскільки на Львівщині в наших «Добрих маминих казок» неймовірна кількість читачів, дуже хочу, аби вони мали змогу відвідати декілька показів цієї вистави, яку ми спільно створили на базі театру в Ужгороді. Водночас щиро вдячна директорам обох театрів (Уляні Мороз – у Львові, Мирославу Петію – в Ужгороді) за можливості неймовірної співпраці, за гнучкість у роботі, за приємні творчі перемовини та розуміння багатьох авторських задумів та бачень. Дуже вірю, що ще багато моїх казок у майбутньому оселяться на театральних афішах різних театрів України!» – поділилася мріями Леся Кічура.
Коментарі