За останні 10 років обсяги виробництва молока в Україні скоротилися з 11 млн т до 7,2 млн т . Звучить страшно, але насправді за цими цифрами стоїть не лише закриття заводів, втрати через війну, а й зміна структури виробництва. Раніше левова частка молока вироблялася у приватних господарствах населення. Проте, з часом, кількість корів у населення зменшилася, а на зміну їм прийшли сучасні ферми які утримують 500 і більше голів та спеціалізуються на промисловому виробництві молока. Тому виглядає, що корів у селах немає, а молоко на полицях магазинів є.
У 2022 році через війну, розпочату росією, процес скорочення виробництва молока населенням прискорився. З об’єктивних причин, виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах також дещо зменшилося. Скорочення поголів’я корів призвело до того, що переробні підприємства опинилися в умовах дефіциту сировини. Їм доводиться конкурувати між собою за молоко, що призводить до зростання закупівельних цін.
Але це ще не все. Зростання цін на сировину – це лише одна складова формування ціни на молочну продукцію на полицях магазинів. Інша, не менш важлива складова – це націнка торговельних мереж. Торговельні мережі мають значний вплив на ринок та часто диктують свої умови виробникам. Звичайно, можна було б звинуватити у всьому торговельні мережі та їх жадібність. Але, якщо розібратися глибше, то проблема є комплексною та потребує системного вирішення.
Перш за все, необхідно створити сприятливі умови для розвитку молочного виробництва в Україні. Це включає в себе:
Залучення інвестицій: необхідно залучити інвестиції в модернізацію ферм та обладнання, що дозволить підвищити продуктивність та якість молока.
Державна підтримка: держава повинна надавати підтримку виробникам молока, зокрема, шляхом надання пільгових кредитів та компенсацій за придбання обладнання.
Євроінтеграція: євроінтеграція – це шанс для української молочної галузі вийти на новий рівень. Проте, це також вимагає значних зусиль для адаптації до європейських стандартів.
Окремо варто згадати про співпрацю з європейськими виробниками молока. В умовах війни та економічної кризи, для нас критично важливо зберегти експорт молочної продукції до країн ЄС. Вільна торгівля з ЄС є для нас життєво важливою, адже вона дозволяє нам отримувати валютну виручку та підтримувати економіку країни.
В 2024 рік, Україна експортувала невеликі партії молокопродуктів до ЄС. Обсяги експорту молока згущеного, молочної сироватки, масла вершкового та сирів демонструють позитивну динаміку зростання. Але якщо маніпулювати цифрами без урахування контексту – то експорт зріс на 80% відносно його ще меншої кількості до війни. Зараз власне значна частина українців перебуває закордоном і стимулює попит на українську продукцію і ЄС тимчасово призупинили дію мит і квот на торгівлю з Україною.
Проте, імпорт молочної продукції з країн ЄС, зокрема з Польщі, створює серйозну конкуренцію для вітчизняних виробників. Польські сири, завдяки нижчій собівартості виробництва та державній підтримці (дотації ЄС), є більш конкурентоспроможними на українському ринку. Це призводить до того, що українські виробники втрачають свою частку ринку та зазнають збитків. Загалом ми маємо – 204 млн дол. США торгівельне сальдо молокопродуктами в 2024 році. Але в пріоритеті залишається можливість вільної торгівлі між Україною та ЄС, оскільки торгівельні обмеження лише поглиблять складну ситуацію в галузі. Тому минулого року Спілкою молочних підприємств України було ініційовано створення Комітету з євроінтеграції молочної галузі. На сьогодні Комітет активно працює над тим, щоб Україна могла продовжити торгівлю з ЄС на взаємовигідних умовах.
Одним з ключових завдань – є розробка дорожньої карти з гармонізації українського та європейського законодавства. Ця робота ведеться спільно з вітчизняними та зарубіжними фахівцями, що дозволяє врахувати інтереси всіх зацікавлених сторін. Перш за все ми хочемо оцінити скільки виконання європейських вимог нам коштуватиме і як багато часу ця адаптація займе. Вже зараз зрозуміло що не всі учасники ринку зможуть адаптуватися.
Разом з тим у середньостроковій перспективі сільськогосподарські підприємства збільшать виробництво молока, але це відбудеться недостатньо швидко, щоб компенсувати його скорочення у категорії населення. Власне, євроінтеграція дозволить створити сприятливий інвестиційний клімат, адже європейські країни вже досягли меж зростання, а в Україні все ще є значний потенціал для збільшення продуктивності та поголів’я. І що немало важливо, кормова база дозволить збільшити виробництво молока до довоєнного рівня.
Зростання виробництва має відбуватися більшою мірою за рахунок підвищення продуктивності худоби. Але кількість корів на підприємствах також потрібно буде збільшити майже вдвічі. Зробити це досить важко, та враховуючи чудовий потенціал України, це можливо.
Єлизавета Святківська, Координатор комітету з Євроінтеграції молочної галузі
Коментарі